Справа № 2-37/10р.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я.

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

                              14 травня 2010 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

                              судді:                                               Литвинчука В.П.

                              при секретарі:                                 Литвиненко Г.Ф.

                              розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 про усунення порушень та перешкод при здійсненні права власності, виселення, зняття з реєстрації у будинку АДРЕСА_1

                                                     В С Т А Н О В И В:

                              У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення порушень та перешкод при здійсненні права власності, виселення та зняття з реєстрації у будинку  АДРЕСА_1

                              В обгрунтування пред*явлених позовних вимог позивач вказав, що він є власником будинку АДРЕСА_1 У будинку зареєстровані та мешкають його мати, повнолітня дочка, неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідачка по справі. З відповідачкою він перебував у шлюбі з 1984 року по 2006 рік. Відповідачка, мешкаючи у його будинку, не сплачує комунальних послуг. Окрім того, відповідачка створює у будинку умови, неможливі для проживання у будинку: порушує спокій у будинку, на дає можливості спілкуватися з друзями, сусідами, ображає його матір та теперішню дружину. Стосовно цього він неодноразово звертався за допомогою з заявами та скаргами на поведінку відповідачки до міліції. Однак  його  заяви та скарги залишились без уваги. У теперішній час між ними склались неприязненні стосунки. Після розірвання шлюбу він неодноразово просив відповідачку звільнити будинок, який належить йому на праві власності, та виселитись з нього. Однак на його прохання вона не реагує. Більш того, ображає його. Спільного господарства вони не ведуть. Відповідачка житлом забезпечена. Її батьки на праві власності мають квартиру та будинок. Тому при виселенні відповідачки її житлові права порушені не будуть. Будинок йому необхідний для проживання з іншою дружиною, матір*ю та дітьми. Як власник, він протиправними діями відповідачки позбавлений можливості користуватись, володіти та розпоряджатись своєю власністю. Він утворив нову сім*ю та бажає мати затишок. Він наполягає, щоб відповідачка проживала зі своїми батьками. Сина хоче залишити жити у себе. Просить позов задовольнити.

                            Відповідачка пред*явленого позову не визнала та пояснила, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 13 жовтня 1984 року. Від шлюбу вони мають двох дітей: повнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Рішенням суду від  10 квітня 2006 року їх шлюб було розірвано. У нині спірному будинку вона мешкає з 1984 року відразу після реєстрації шлюбу, а зареєстрована у будинку була у 1999 році.  Вона перебувала на черзі на отримання житла. У зв*язку з реєстрацією у будинку вона з черги була знята. Вказаний будинок у теперішній час належить позивачу.  Весь час, коли вони жили у будинку, то у будинку проводили ремонти, утримували будинок у належному стані. За спільні кошти вони будинок переобладнали: газифікували, провели воду та каналізацію, обладнали ванну кімнату та вбиральню, перекрили дах, провели телефон. З серпня 2006 року позивач став виганяти її з будинку. Позивач у присутності неповнолітнього сина влаштовує сварки, приводить у будинок сторонню жінку. Їхній син став погано вчитись. Позивач для них створює умови неможливі для проживання  будинку. Позивач у будинку відключив воду, зняв газову колонку, позбавляє можливості користуватись кухнею двері якої зачиняє на ключ, у кухні познімав полиці та зламав замок у кімнаті, у якій вона з сином мешкають. Поведінка позивача негативно впливає на виховання неповнолітнього сина. Письмовий  стіл, за яким син робить уроки, позивач виніс у коридор.  Вона ніякого іншого житла вона не має та у теперішній час з сином у будинку мешкає у найменшій кімнаті. Участі у сплаті комунальних послуг не приймає тому, що позивач  не надає  їй розрахункових книжок для сплати комунальних послуг. Вона  позивачу не створює ніяких перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні будинком. Як член колишній член сім*ї, вона має право  на проживання у спірному будинку та у якому прожила біль 25 років. На будинок, який належить позивачу, вона не претендує. У її батьків ніде жити. Вона зверталась з проханням, щоб стати на облік на отримання житла. Однак їй було відмовлено з тих підстав, що житлом вона забезпечена. Її батьки розлучились та проживають окремо. Кожний з них має інші сім*ї. Мешкати у батьків при таких обставинах вона не має змоги. У задоволенні позову просить відмовити.

                       Представник  3-ї особи,  Ради опіки та піклування виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська пояснила, що вони відвідували будинок у якому мешкають сторони. Будинок розрахований для проживання у ньому та у будинку 04 кімнати. У двох кімнатах мешкає позивач з другою доужиною, а в двох позивачка з неповнолітнім сином. Однак позивач про дитину не дбає. Стосунки між сторонами негативно впливають на неповнолітнього сина. Позивач не створив для сина нормальних умов для життя та навчання. Відповідачка ніякого іншого житла не має. Проти задоволення позову заперечує. Позивач своєю поведінкою для відповідачки та неповнолітнього сина створює умові неможливі для проживання у будинку та психологічно впливає на неповнолітнього сина.

                        У судове засідання не з*явились представники 3-х осіб: вулично-квартального комітету № 23  м. Дніпродзержинська та відділу реєстрації фізичних осіб Баглійського районного відділу внутрішніх справ м. Дніпродзержинська. Судом про день, час та місце розгляду справи повідомлені. Суду про причини неявки  не повідомили. Тому суд вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

                       Суд, вислухавши сторони, представника 3-ї особи,  свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

                        Так, свідок ОСОБА_5 пояснила, що позивач її брат, а відповідачка колишня невістка. Будинок, у якому мешкають сторони батьківський. Батьки вказаний будинок переоформили на позивача та в теперішній час жалкують. У стосунки сторін вона не втручається. Разом з тим, відповідачка постійно ображає її брата. Відповідачка житлом забезпечена. Вона була зареєстрована у квартирі свого батька, який квартиру приватизував. Мати відповідачки одна мешкає у будинку. Між сторонами склались неприязненні стосунки.

                       Свідок ОСОБА_6 пояснила, що позивач по справі її чоловік, а відповідачка його колишня дружина. Стосунки між ними неприязненні. Відповідачка негідно себе поводить стосовно неї та позивача та била її, постійно ображає. Стосовно поведінки відповідачки вона зверталась за допомою до міліції. Позивачка поводить себе агресивно та з роботи приходить пізно, забороняє сину спілкуватись з ними. Її, свідка, діти проживають окремо. З позивачем вона стосунки підтримує з 2005 року та житла вона не має. Замки у будинку вона не портить та кухню не зачиняє. В кімнаті сина  відповідачки є стіл за яким він готує уроки. Вона зареєстрована у квартирі колишнього чоловіка. Вона кормить сина відповідачки.

                        Свідок ОСОБА_7 пояснила, що сторони вона знає та стосунки з ними нормальні. Їй відомо, що сторони розлучились. Свекруха на відповідачку ніколи не скаржилась. Між сторонами вона ніколи не чула скандалів та сварок. Відповідачка у будинку зареєстрована.

                        Свідок ОСОБА_8 пояснив, що сторони він знає. Стосунки між ними сусідські. Сторони весь час, біля 20 років, проживали в нині спірному будинку. Сторони будинок переобладнали: провели воду, каналізацію, прибудували ванну кімнату, вбиральню. У теперішній час у будинку зареєстрована та проживає теперішня дружина позивача ОСОБА_6

                        Свідок ОСОБА_9 пояснила, що позивач по справі це її брат. Він власник будинку. Відповідачка його колишня дружина та стосунків з нею вона не має ніяких. Сторони розлучились. Їй відомо, що відповідачка ображала свекруху. Брат їй також говорив, що у нього з відповідачкою після розірвання шлюбу неприязненні стосунки . Брат виплачує аліменти на утримання сина та спілкується з сином. Батьки відповідачки мають квартиру та будинок. Відповідачка житлом забезпечена.

                       Так, у судовому було встановлено, що сторони шлюб уклали 13 жовтня 1984 року. Від шлюбу сторони мають двох дітей. Старша дочка повнолітня та проживає окремо від сторін. Син  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає з матір*ю за вказаною адресою. Шлюб між сторонами був розірваний 10 квітня 2006 року.

                        На теперішній час позивач повторно уклав шлюб.

                        У судовому засіданні також було встановлено, що позивачу на праві  власності належить  будинок  АДРЕСА_1 у якому мешкають сторони.

                        Після розірвання шлюбу між сторонами склалися неприязненні стосунки. Позивач наполягає на виселенні із будинку відповідачки та привів у будинок другу дружину, яка у будинку мешкає.

                       Відповідно до ст.321 ЦК України  “Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні”.

                       Згідно зі ст.391 ЦК України  “Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном”

                       Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачка по справі ніяким чином не перешкоджає та не створює позивачу перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

                       Окрім того, у судовому засіданні було також встановлено, що відповідачка не позбавляє позивача права на його майно та на майно позивача, будинок, не претендує.

                       При цьому, відповіддно до ч.1 ст.825 ЦК України  “Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово повідомивши про це наймодавця за три місяці”.

                       При цьому, згідно зі ст.826 ЦК України  “У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла”.

                       Разом з тим, відповідно до ст. 811 ЦК України  “Договір найму житла укладається у письмовій формі”. Укладення договору найму, передбачено ст.810 ЦК України.

                       У судовому засіданні було встановлено, що між сторонами по справі договір найму житла не укладався.

                       Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачка є колишнім членом сім*ї позивача та у будинку мешкала та мешкає більше 25 років, а зареєстрована у будинку, як було встановлено у судовому засіданні, з 1999 року.

                       У судовому засіданні було встановлено, що позивачка ніякого іншого житла не має.

                       У судовому засіданні було встановлено та вказана обставина стверджується поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, сестер позивача, ОСОБА_6,теперішньої дружини позивача,  ОСОБА_7, ОСОБА_8, сусідів сторін,що між сторонами після розірвання шлюбу склалися неприязненні стосунки. Разом з тим, відповідачка у будинку мешкає зі своїм неповнолітнім сином та за час мешкання у будинку приймала участь у його переобладнанні.

                       Обставина,  що між сторонами склалися неприязненні стосунки також стверджується і відмовними матеріалами № 410-2008, № 2940-2008 та № 3691-2008 Баглійського районного відділу внутрішніх справ м. Дніпродзержинська, які судом були оглянуті у судовому засіданні.

                       Разом з тим, із вказаних матеріалів не вбачається, що відповідачка чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним права власності, чи порушує його право власності.

                       При таких обставинах суд, оцінюючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.

                       Керуючись ст.,ст.321,391,810,811,825,826 ЦК України, ст..ст. 6-14,60,212-218 ЦПК України, суд,-

                                                   В И Р І Ш И В:

                            У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про усунення порушень та перешкод при здійсненні права власності, виселення, зняття з реєстрації у будинку АДРЕСА_1  –  відмовити.

                           Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з моменту його оголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.

                          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

                                          Суддя:                                  / Литвинчук В.П. /