Справа №2-397 2007 рік.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 березня 2007 року                                                 Донецька                               область

Дружківський                                               міський                                  суд

в складі:                      головуючого судді                                      - Грубника О.М.

при секретарі                                               - Варламовій О.Д.

з участю:                    позивачки                                                    - Михайловой СВ.

представника позивача                              - ОСОБА_2.

представника відповідача

виконкому Горлівської

міської Ради                                                 - Самофалової В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Горлівської міської Ради про поновлення на посаді ІНФОРМАЦІЯ_7Горлівської міської Ради та від­шкодування моральної (немайнової шкоди), -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом до Горлівської міської Ради про поновлення на посаді ІНФОРМАЦІЯ_7Горлівської міської Ради та від­шкодування моральної шкоди.

В позові ОСОБА_1. зазначила, що за підсумками конкурсу на заміщення вакантної посади ІНФОРМАЦІЯ_7Горлівської міської Ради з ІНФОРМАЦІЯ_1року вона, була призначена на вищезазначену посаду. 3 ІНФОРМАЦІЯ_2року вона знаходи­лась на лікуванні за загальним захворюванням, що підтверджується ли­стком непрацездатності, виданим Дружківською міською лікарнею №2. відповідно до зазначеного листка непрацездатності вона була звільнена від роботи на період хвороби з ІНФОРМАЦІЯ_2року по ІНФОРМАЦІЯ_3року. З ли­ста керуючого справами виконкому Горлівської міської Ради від 26 грудня 2006 року вона дізналася, що розпорядженням міського голови від ІНФОРМАЦІЯ_4року її звільнено з посади начальника Управління містобудуван­ня та архітектури міської Ради згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Під тиском з боку керуючого справами, начальника відділу кадрів та начальника юридичного відділу міськвиконкому Горлівської міської

Ради, перебуваючи в хворому стані вона була вимушена написати заяву про звільнення за угодою сторін. Ця заява була написана та підписана нею ІНФОРМАЦІЯ_6року. Своїм листом від ІНФОРМАЦІЯ_5року вона відкли­кала зазначену заяву і просила її повернути без виконання, тобто станом на момент звільнення відповідач не мав жодних правових підстав для її звільнення. Вона також вважає, що таке звільнення було вчинено з ініціативи відповідача і є неправомірним відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України, а саме, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непра­цездатності, а також в період перебування працівника у відпустці. Такі дії відповідача спричинили їй важкі моральні страждання, пов'язані з тим, що вона раптово, без будь-яких підстав, втратила посаду, на яку була при­значена за результатами конкурсу. Без будь-яких пояснень з боку міського Голови, під тиском посадових осіб Відповідача, вона перебуваючи на ліку­ванні, була змушена написати заяву про звільнення за згодою сторін. Внаслідок неправомірних дій відповідача її стан здоров'я значно погірши­вся і вона змушена була звертатися за додатковою медичною допомогою. Свої моральні страждання вона оцінює в 50000 грн. Просить зобов'язати відповідача скасувати його розпорядження від НОМЕР_1 Поновити її на посаді ІНФОРМАЦІЯ_7міської Ради. Стягнути з відповідача на її користь 50000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, та пояснила, що на вищевказану посаду вона була прийнята ІНФОРМАЦІЯ_1року за результатами конкурсу. На вказаній посаді вона сумлінно працю­вала до останнього моменту. ІНФОРМАЦІЯ_2року стан її здоров'я значно погіршився та вона звернулася до лікаря, він виписав їй листок непраце­здатності, але незважаючи на звільнення від роботи вона наступного дня все одно вийшла на роботу, оскільки повинна була виступати на засіданні виконкому. Незважаючи на поганий стан здоров'я вона була присутньою на засіданні виконкому, яке проходило о 14 годині. Після 16 години її ви­кликали до міського голови, де була присутня керуюча справами ви­конкому, начальник відділу кадрів, та начальник юридичного відділу. На нараді у міського Голови стало обговорюватися питання про те, що на неї багато скарг, всі присутні в кабінеті стали говорити що за таких обставин вона буде звільнена 25 грудня, як така, що не витримала випробування і що їй краще написати заяву про звільнення за угодою сторін. Вона дуже погано себе почувала і їй дуже важко було усвідомлювати значення цієї заяви, крім того, через погане самопочуття їй хотілося скоріше поїхати додому. Вона пішла до свого робочого кабінету, керуюча справами, нача­льник відділу кадрів, та начальник юридичного відділу пройшли за нею, вони диктували їй текст заяви, після чого відібрали в неї ключі від кабінету, та опломбували його. Після цього вона поїхала додому. Коли вона вийшла з будівлі виконкому було 18 годин 30 хвилин. Через декілька

днів вона відкликала свою заяву, однак їй вже повідомили що її звільнено за угодою сторін. Просить повністю задовольнити її позов.

Представник позивача ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що фактично звільнення позивачки відбулося не за угодою сторін, а з ініціативи власника, оскільки на позивачку було вчинено тиск з боку адміністрації з метою написання нею цієї заяви. Та зважаючи на те, що позивачка знаходилась на лікарняному і захворювання мало неврологі­чний характер, можна зробити висновок, що написання вказаної заяви не було волевиявленням позивачки і фактично звільнення відбулося за ініціативою власника. Вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача Самофалова В.П. в судовому засіданні позовних вимог не визнала, та пояснила, що позивачка 22 грудня 2006 року була присутня на роботі. Робочий день в п'ятницю закінчувався о 16 годині 15 хвилин. О 16 годині, після проведення засідання виконкому го­лова запросив на нараду до себе її, позивачку, начальника відділу кадрів, та керуючу справами виконкому, в працівників виконкому, як в державних службовців ненормований робочий час, тому нарада могла проходити і після закінчення робочого дня. На нараді йшла мова про незадовільний стан роботи позивачки на займаній посаді, а також про велику кількість скарг на її роботу з боку громадян, а також колективу відділу архітектури та містобудування. Приймаючи до уваги той факт, що позивачка була прийнята на посаду з випробувальним строком, то голова висказав мірку­вання, що її може бути звільнено як таку, що не пройшла випробування. Позивачка висловила бажання звільнитися за власним бажанням, але помі­ркувавши вирішила написати заяву про звільнення за угодою сторін, оскільки в такому разі виплата допомоги в центрі зайнятості починається одразу. Голова не заперечував проти звільнення позивачки за угодою сторін, оскільки позивачка наполягала, щоб u звільнили того ж дня, тобто 22 грудня, то вони пішли разом з нею до її кабінету, де вона особисто, без будь-якого тиску написала заяву та передала її начальнику відділу кадрів. До кабінету позивачки вони пішли з тією метою щоб вона не забрала з собою ніяких документів, та для того, щоб забрати в неї ключі від кабінету та опечатати кабінет. Після того, як Михайлова написала заяву, начальник відділу кадрів віднесла її до голови, який одразу підписав її та дав їй роз­порядження про звільнення. Про те, що позивачка в цей момент знаходи­лася на лікарняному нікому відомо не було, оскільки в той день позивачка як завжди вийшла на роботу, ніхто її не викликав, та про те, що вона знаходиться на лікарняному позивачка нікого не повідомляла. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підля­гають частковому задоволенню з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_3. допитана в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_4року вона разом з позивачкою, начальником відділу кадрів та на­чальником юридичного відділу була присутня на нараді у міського голови.

Нарада почалася після 16 години, одразу після закінчення сесії виконкому. На нараді міський Голова став оголошувати скарги, які надійшли від громадян на дії позивачки. Стали обговорювати питання, що позивачка не пройшла випробування в 3-х місячний термін, та з цих підстав її може бути звільнено. Після цього позивачка сказала, що розуміє, що на неї напи­сано багато скарг та висловила бажання звільнитися за власним бажанням, але потім вона сама висловила бажання звільнитися за угодою сторін, оскільки це має значення при постановці на облік в центрі зайнятості. Міський голова не заперечував та сказав, щоб вона йшла до свого кабінету і там писала заяву. Всі крім голови пішли за нею до її кабінету, щоб після написання заяви вона могла забрати свої особисті речі і після цього опеча­тати кабінет. Після того, як позивачка написала заяву про звільнення за угодою сторін, начальник відділу кадрів взяла цю заяву та пішла до міського Голови, він підписав заяву, після чого позивачка забрала свої особисті речі та поїхала додому. Ніякого тиску з їх боку на позивачку не вчинювалося. Вказану заяву позивачка написала з власної ініціативи.

Згідно розпорядженню міського Голови Горлівської міської ради НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_1прийнято на посаду ІНФОРМАЦІЯ_7з ІНФОРМАЦІЯ_1року як таку, що пройшла за конкурсом з ви­пробувальним строком на три місяці.

Згідно розпорядженню міського Голови Горлівської міської Ради № НОМЕР_3року ОСОБА_1звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_7міської Ради з 22 грудня 2006 року за угодою сторін, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно листка непрацездатності ААР № НОМЕР_4від ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_11961 року народження знаходи­лась на лікуванні з ІНФОРМАЦІЯ_2року по ІНФОРМАЦІЯ_3року.

Згідно листка непрацездатності ААР № НОМЕР_5від 10 січня 2007 року ОСОБА_11961 року народження знаходи­лась на лікуванні з 10 січня 2007 року по 9 лютого 2007 року.

Згідно листка непрацездатності НОМЕР_6року ОСОБА_11961 року народження знаходи­лась на лікуванні з 10 лютого 2007 року по 16 лютого 2007 року.

Згідно довідки заступника головного лікаря Дружківської міської лі­карні НОМЕР_7року ОСОБА_11961 року народження знаходилась на амбулаторному лікуванні в міськлі-карні №2 м. Дружківка з діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія 2 стадії. Скарги на запаморочення, дратівливість, головний біль, поганий сон, слабкість, нудоту.

Згідно ст. 36 п.1 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Аналізуючи докази по справі суд приходить до висновку про неправомірність звільнення ОСОБА_1. за ст. 36 п.1 КЗпП України.

Зміст цієї норми Закону передбачає можливість звільнення за угодою сторін, тобто на це потрібне волевиявлення обох сторін. В даному випадку в суду виникає сумнів щодо добровільного волевиявлення позивачки звільнитися за угодою сторін. Вказана обставина підтверджується присут­ністю керівництва виконкому Горлівської міської Ради при написанні позивачкою заяви про звільнення за угодою сторін, тим, що питання щодо звільнення позивачки було вирішено в дуже короткий час, після закінчен­ня робочого часу, тим, що позивачка написала вказану заяву одразу після наради, на якої було висловлено що її звільнять як таку, що не пройшла іспиту. Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача в частині того, що в державних службовців ненормований робочий день, оскільки, на думку суду питання щодо не нормованості робочого часу стосується виконання службових обов'язків, а не вирішення кадрових пи­тань. Крім того суд приймає до уваги факт знаходження позивачки в мо­мент звільнення на лікарняному характер захворювання (неврологічний), та тривалість лікування (майже 2 місяці). Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку що волевиявлення позивачки не було спрямоване на звільнення за угодою сторін, тому суд вважає таке звільнення незакон­ним.

Згідно ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави чи незаконного переводу на іншу роботу робітник повинен бути поновле­ний на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ст. 237 і КЗпП України відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страж­дань, втраті нормальних життєвих зв'язків та потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає що незаконним звільненням були порушені нормальні життєві зв'язки позивачки, що вимагало від неї додаткових зусиль в період хвороби для організації свого життя. Суд вважає, що моральна шкода під­лягає стягненню з відповідача в сумі 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 235, 237і КЗпП України, ст.ст. 10-12, 158-162, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Визнати протиправним розпорядження Горлівського міського Голо­ви № НОМЕР_3року про звільнення ОСОБА_1з посади ІНФОРМАЦІЯ_7за угодою сторін.

Поновити ОСОБА_1на посаді начальника управління містобудування та архітектури.

Стягнути з Горлівської міської Ради Донецької області на користь ОСОБА_1рівни моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанову в частині поновлення на посаді піддати негайному ви­конанню.

Рішення суду набирає чинності через 10 днів з дня його проголошен­ня, якщо впродовж цього строку не буде подана заява про апеляційне оскарження, якщо не буде подана апеляційна скарга, або після розгляду апеляційним судом в разі подання апеляційної скарги.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів після проголо­шення рішення; апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.