Справа № 2- 935/1/10

Рішення

Іменем  України

(заочне)

          26 квітня 2010 року   Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

          Головуючого - судді       - Губської О.А.,

          при секретарі           - Клименко І.М.,

розглянувши у  судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що шлюбні відносини між сторонами було припинено близько двох років тому, спільне господарство не ведеться з того ж часу. Проживають сторони разом, так як іншого житла не мають. Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, непорозуміння, відсутність спільних поглядів на життя та сім’ю. Подальше сумісне життя  і збереження сім’ї з відповідачем вважає неможливим, а призначення будь-яких строків для примирення недоцільним.    

 У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю і просила його задовольнити.  Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу, просила покласти на позивача.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти по справі заочне рішення відповідно до ст.224 ЦПК України.

    Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши думку позивача у судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 24 червня 2003 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис № 1027 (а.с. 4).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Суд вважає, що надані в судовому засіданні докази  дають підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання сторін по справі, як подружжя, та вказує на те, що збереження їхньої сім’ї стало неможливим.

              Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

              Враховуючи викладене, позов позивача підлягає задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме  інтересам  обох сторін.

              Зобов’язання по оплаті  державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу, суд покладає на позивача.

    На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України,  ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд,-  

                            В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.  

    Шлюб, укладений 24 червня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис № 1027 - розірвати.

           При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути із ОСОБА_1   на користь держави мито в сумі 17 грн. 00 коп.

ОСОБА_2   від сплати державного мита звільнити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: