Цивільна справа № 2-1573/1-2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі : Соя О.Г.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Нужненка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «РОДОВІД БАНК», просить стягнути на його користь з Відповідача пеню 266, 32 грн., суму інфляційного збільшення боргу 1038, 66 грн., 3% річних від простроченої суми боргу, що становить 253, 35 грн., моральну шкоду 6000, 00 грн., а також судові витрати у справі.
В судовому засіданні Позивач уточнив суму пені, зазначивши, що виявив арифметичну помилку в розрахунках, просить стягнути на його користь пеню в сумі 253, 10 грн. згіно наданого розрахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 березня 2008 р. між ним та структурним підрозділом ВАТ «Родовід Банк» був укладений договір № ДРГ.200.ОЩ12-890/03-2008 про строковий депозитний рахунок, згідно якого він передав Банку грошові кошти в сумі 23 100, 00 грн., що підтверджується квитанцією №183_13 від 03.03.08р., строком на 12 місяців та 2 дні зі сплатою 16,5% річних.
Пунктом 1.1 вказаного Договору передбачено, що закінчення терміну дії Договору 5 березня 2009р.
05 березня 2009 року в зв'язку з закінченням терміну дії Договору (п 1.1. Договору ) , він звернувся до Банку для отримання всієї суми вкладу та нарахованих відсотків. У відповідь банк повідомив про неможливість виконання своїх зобов'язань і запевнив в тому, що в найближчий час питання повернення грошових коштів буде вирішено, про що Позивача буде письмово повідомлено.
Крім того, йому було видано частину відсотків по вкладу у сумі 300,00 грн. (квитанція №2643_94 від 05.03.09р. та №2643_91 від 05.03.09р. ) замість всієї суми вкладу та нарахованих відсотків.
В цей же день – 05.03.2009р. Позивач подав заяву до установи банку з вимогою видати суму вкладу та нараховані відсотки, на що Відповідачем було надано відповідь №76.2-11-6.6/10457 від 13.05.09р. , в якій останній повідомив про відмову виконати зобов’язання за Договором. Ніяких дій для виконання своїх зобов'язань по Договору Банк не вчиняв.
03 квітня 2009р. ним була подана заява (вх. № 9440 від 3 квітня 2009р.) до установи Банку з вимогою виконати зобов'язання по Договору та виплатити всю суму вкладу, відсотки, а також пеню відповідно до п. 5.2. Договору.
У відповідь на вищезазначену Заяву, Відповідач надіслав лист за вих. №76.2-11-б.б./8248 від 21.04.09р., в якому повідомив про неможливість виконання своїх зобов'язань по Договору посилаючись на Постанову Правління Національного банку України від 13.03.2009р. №138 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «Родовід Банк», відповідно до якої з 16 березня 2009р. до 15 вересня 2009р. до ВАТ «Родовід Банк» призначено тимчасового адміністратора, та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (вкладників).
Сума вкладу 23 100,00 грн. та частина нарахованих по вкладу відсотків у розмірі 3 513,30 грн. були видані Відповідачем лише 13.08.2009р. (квитанція №2763_27 від 13.08.09р., №2763_25 від 13.08.09р. ).
Позивач не погоджується з розрахунками Відповідача щодо відсотків по вкладу і вважає належною суму відсотків -3532,38 грн., про що надав відповідний розрахунок, згідно якого Позивачем недоотримано 19,08 грн.
Також, Позивачу було виплачено 101,26 грн. (квитанція №2763_26 від 13.08.09р.) в якості виплати за користування коштами в період з 05.03.09р. по 13.08.09р., що враховано при розрахунках ціни позову.
Вважає такі дії Відповідача незаконними та такими що порушують його права, оскільки Відповідач не виконав, всупереч ст. 526, 610, 612, 1060 ЦК України, взяті на себе зобов'язання - не видав вклад та належні проценти на першу вимогу вкладника, а також, прострочив їх виконання.
Відповідно до п. 5 Договору, ст. 625 ЦК України, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 253,10 грн.
Виходячи з зазначених норм ЦК України, вважає, що Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, згідно з наданим розрахунком.
Також, Позивач зазначив, що, відповідно до ч.2 ст.1058 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Стаття 633 цього Кодексу дає визначення поняттю публічний договір: публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Виходячи з вищезазначеного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг. Відповідно, захист його прав як споживача, регламентовано Законом України №1023 від 12.05.91р. «Про захист прав споживачів» та відповідними нормами Цивільного кодексу України.
Згідно ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість наданої послуги відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів.
Якість банківської послуги за Договором № ДРГ.200.ОЩ12-890/03-2008 від 03.03.2008р. не відповідала умовам п.п. 1.1 та 4.2.1 цього Договору та п.2 ст.1060 ЦК України, тому, відповідно до ст. 1209 Цивільного кодексу України виконавець послуг зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній особі внаслідок недоліків послуг, при цьому відшкодування шкоди не залежить від вини виконавця.
Виходячи з вище наведеного, борг Позивача на 05.03.09р. становив 26 632,38 гри., на яку Позивачем нараховані санкції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, Позивач зазначив, що згідно ст.611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відшкодування моральної шкоди передбачено також й Законом України «Про захист прав споживачів».
Як зазначив Позивач, моральна шкода полягає в моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми.
У зв'язку з порушенням Відповідачем законних прав Позивача, останній був вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Також, Позивач був вимушений витрачати свій вільний час на поїздки до банку, особисте та телефонне спілкування з працівниками банку, що супроводжувалось багатогодинним очікуванням у чергах, підготовкою та поданням листів, та іншими незручностями. В зв'язку з необхідністю відновлення свого порушеного права , а саме підготовки позовної заяви та поданням її до суду, участь Позивача у судовому розгляді справи, також вимушений витрачати час чергової відпустки.
Зазначені дії Відповідача потягли за собою численні негативні явища для Позивача, що стали причинами зміни звичного для нього способу життя, тобто були порушені нормальні та звичні для нього життєві зв'язки, які змусили Позивача докладати додаткових зусиль задля їхнього відновлення. Все наведене спричинило Позивачу моральної шкоду, яку він оцінює в 6000, 00 грн.
З викладених обставин Позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених в письмових запереченнях, просить відмовити в їх задоволенні.
Вислухавши пояснення сторін, надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 03 березня 2008 р. між Позивачем та структурним підрозділом ВАТ «Родовід Банк» був укладений договір № ДРГ.200.ОЩ12-890/03-2008 про строковий депозитний рахунок, згідно якого Позивач передав Банку грошові кошти в сумі 23 100, 00 грн., що підтверджується квитанцією №183_13 від 03.03.08р., строком на 12 місяців та 2 дні зі сплатою 16,5% річних.
Згідно п. 1.1 вказаного Договору, закінчення терміну дії Договору 05 березня 2009р.
05 березня 2009 року в зв'язку з закінченням терміну дії Договору (п 1.1. Договору), Позивач звернувся до Банку для отримання всієї суми вкладу та нарахованих відсотків, в результаті чого йому було видано частину відсотків по вкладу у сумі 300,00 грн. (квитанція №2643_94 від 05.03.09р. та №2643_91 від 05.03.09р. ).
Решта вкладу - 23 100,00 грн. та частина нарахованих по вкладу відсотків у розмірі 3 513,30 грн. були видані Відповідачем 13.08.2009р., що підтверджується квитанцією №2763_27 від 13.08.09р., №2763_25 від 13.08.09р..
Також, Позивачу було виплачено 101,26 грн. згідно з квитанцією №2763_26 від 13.08.09р., в якості виплати за користування коштами в період з 05.03.09р. по 13.08.09р.
Суд критично ставиться до тверджень Позивача про те, що розрахунки Відповідача щодо відсотків по вкладу, згідно яких Позивачем недоотримано 19,08 грн., оскільки у відповідності з Постановами НБУ №138 від 13.03.2009р.,№551 від15.09.2009р., №616 від 15.10.2009р. та №743 від 15.12.2009р. ПАТ «Родовід Банк» був введений мораторій строком на один рік до 15.03.2010 року.
Згідно зі ст.ст. 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені, суми інфляційного збільшення боргу, 3% річних не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів” споживач має право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках передбачених законодавством.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виконавця або через їх бездіяльність.
Як зазначається в постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №4 (зі змінами від 25.05.01р. №5), при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду потрібно з'ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Також, Позивач повинен підтвердити факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні , в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив.
Позивач в судовому засіданні не зазначив, яких саме страждань він зазнав та не надав суду доказів на підтвердження цих обставин, крім того, не довів, що діями Відповідача була завдана шкода, небезпечна для його життя чи здоров’я згідно з Законом України «Про захист прав споживачів».
Виходячи з вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог Позивачу необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 610, 612, 625, 1068, 1070, 1209 ЦК України, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 210, 2121-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача – відмовити.
Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:
Цивільна справа № 2-1573/1-2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
29 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі : Соя О.Г.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Нужненка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, суд може оголосити вступну та резолютивну частину рішення, з повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися через 3 дні з моменту оголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 610, 612, 625, 1068, 1070, 1209 ЦК України, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 210, 2121-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про захист прав споживача – відмовити.
Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: