Справа № 2- 411/1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Губської О.А.
при секретарі Клименко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ ГРФІО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 Свій позов мотивує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, з яким вона розірвала шлюб у 2003 році. У 2001 році відповідач пішов з квартири, забравши всі свої речі. Весь цей час він проживає з іншою жінкою і місце перебування його невідоме. За період з 2001 року відповідач жодного разу у квартирі не з»являвся, її технічним станом не цікавиться, за комунальні послуги не сплачує.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та зазначила, що на підставі рішення суду за ОСОБА_2 визнано право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1, а тому він не може бути визнаний таким, що втратив право на користування житлом та правомірно зареєстрований у цій квартирі.
Третя особа – відділ ГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві просив розгляд позовної заяви проводити у відсутність представника відділу.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов задоволенню не підлягає.
Як вбачається із свідоцтва про право власності, яке надала до суду позивачка, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 12).
Як вбачається із довідки ЖБК Будівельник-72 за №115 від 14.07.2009 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.13).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний 11 вересня 2003 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції зроблено запис №995 (а.с.14).
Факт непроживання відповідача у зазначеній вище квартирі з січня 2009 року по день подання позовної заяви до суду позивачка підтверджує актами, підписаними членами правління ЖБК “Будівельник-72” (а.с.6-11).
Разом з тим, суд не може прийняти до уваги зазначені вище докази позивача, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24 вересня 2009 року було визнано частково недійсним в частині ј частини свідоцтво про право власності від 21 грудня 2006 року на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім.»я ОСОБА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 41-43 ).
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 16 листопада 2009 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24 вересня 2009 року залишена без розгляду та повернуто позивачу (а.с.35-36).
Таким чином, рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 24 вересня 2009 року набрало законної сили та підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, оскільки рішенням Дніпровського районного суду м.Києва вже визнано за відповідачем ОСОБА_2 право власності на ј частину спірної квартири, а рішення суду вступило в законну силу, то ця обставина не підлягає доказуванню.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки за рішенням Дніпровського районного суду м.Києва відповідач ОСОБА_2 визнаний співвласником квартири АДРЕСА_1 він не може бути визнаний таким, що втратив право користування житлом та не може бути знятий з реєстрації, а тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 319, 391 ЦК України, ст. 10,11,57,60,61,213,215,218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ ГРФІО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Справа № 2- 411/1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Губської О.А.
при секретарі Клименко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ ГРФІО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
В С Т А Н О В И В:
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 319, 391 ЦК України, ст. 10,11,57,60,61,213,215,218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ ГРФІО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя