№ 1-9/07

ВИРОК

 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

6 березня 2007 року.                                          Кременчуцький районний суд Полтавської області

в складі: головуючої - судді    Кузнецова А.В.

при секретарі                              Харченко Ю.Б.

з участю прокурора   Хіневич І.П.

захисника                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальну справу про

обвинувачення:                      ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючогоІНФОРМАЦІЯ_2, судимого 25.01.1996 року військовим трибуналом Миколаївського гарнізону за ст.ст. 254-2 п."в", 44 КК України до 4 років п/в без конфіскації майна; звільнився 23.10.1999 року - по відбуттю покарання, в скоєнні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого 26.02.1999 р. Валківським райсудом Харківської області за ст.ст. 142 ч.3, 140 ч.3, 42 КК України до 6 років п/в з конфіскацією майна, звільнений 8.08.2001р. постановою Запорізького райсуду згідно ст.6 Закону України "Про амністію" від 5.07.2001 року, невідбута частина покарання 1 рік 8 міс. З дні замінена на умовну з іспитовим строком на 1 рік 6 міс, в скоєнні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого, прож. АДРЕСА_3, в скоєнні злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, що зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 таОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, скоїли напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, що зазнали нападу.

Так, 12 серпня 2002 року приблизно о 02-30 години за попередньою змовою між собою на вчинення розбою, ОСОБА_2, ОСОБА_3 таОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі "Фольсваген-Транспортер" д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, прибули в м. Глобине, маючи при собі ніж, букову биту та перероблений пістолет АПС Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_2, ОСОБА_3 таОСОБА_4 проникли на подвір'я садиби ОСОБА_6 по АДРЕСА_4, де з метою заволодіння чужим майном здійснили напад на господаря, який вийшов на подвір'я.   В цей час, члени сім'ї потерпілого,

2

почувши крик ОСОБА_6, вискочили з будинку йому на допомогу.ОСОБА_4 залишився, з застосування ножа тримати ОСОБА_6, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3, маючи в руках пістолет та биту, і погрожуючи застосувати до ОСОБА_6, насильство небезпечне для життя та здоров'я, почали силою заганяти їх назад - до будинку. Рідні були змушені повернутись до будинку, де встигли зачинитись.ОСОБА_4 злякавшись розвитку подій відпустив ОСОБА_6 і пішов з подвір'я. Побачивши це ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сховалися за рогом будинку, маючи намір проникнути у житло вслід за господарем. Однак ОСОБА_6 вдалося заскочити в будинок та закритися в ньому, утримуючі за допомогою членів сім'ї вхідні двері. ОСОБА_3 декілька разів вдарив по двері, намагаючись їх вибити, але мети не досяг. Тоді ОСОБА_2, діючи в стані раптово виниклого умислу, без попередньої домовленості про це з ОСОБА_3 таОСОБА_4, здійснив постріл з переробленого пістолету АПС, по вхідних дверях будинку ОСОБА_6, заподіявши при цьому його зятюОСОБА_7, тілесне ушкодження у вигляді сліпого вогнепального проникаючого поранення грудної клітки з пораненням лівої легені та перелому II ребра зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитані в судовому засіданні підсудні свою вину визнали частково і дали пояснення аналогічні описовій частині вироку стосовно фактичних обставин справи, підтверджуючі, що дійсно з метою заволодіння чужим майном в ніч з 11 на 12 серпня 2002 року приїхали з м. Кременчука до м. Глобине на найнятому ними мікроавтобусі "Фольксваген", при собі мали маски, ОСОБА_2 перероблений пістолет АПС, ОСОБА_3 букову биту таОСОБА_4 ніж. По дорозі випили пляшку горілки. По вказівці ОСОБА_2 втрьох підійшли до садиби ОСОБА_6, перелізли через огорожу і двинулись в напрямку будинку. В цей час почали лаяти собаки і на подвір'я вийшов господар, якогоОСОБА_3 збив з ніг, чоловік почав кричати, на його крик в будинку вибігли люди.ОСОБА_4 тримав господаря, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заганяли родичів до будинку які там зачинились.ОСОБА_4 відпустив господаря, які теж встиг заскочити в будинок. ОСОБА_3 вдарив декілька разів по двері ногою, намагаючись вибити, чи заплигував він на стіл чи ні, згадати не може. ОСОБА_2 бажаючи налякати вистрелив по двері. Після цього всі втрьох втекли. Вину визнають частково, так як вважають, що вчинили замах на розбій, оскільки ні чим не заволоділи, застосовувати вогнепальну зброю не домовлялись, в скоєному розкаються.

Крім фактичного визнання вини, винність підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю підтверджується наступними свідченнями:

ПотерпілийОСОБА_6 пояснив суду, що вночі 12 серпня 2002 року близько 3 год. ночі, почувши гавкіт собаки, вийшов на подвір'я. Біля газової труби людина в масці збила його з ніг, підбігли ще двоє в масках , закривали йому рота і казали на російській мові, щоб я мовчав. Один з них придавив його обличчя ногою. На крик вибігли рідні. Двоє почали заганяти їх до хати: один -розмахуючи дерев'яною дубинкою, а інший - тримаючи в руках пістолет. Нападники погрожували рідним перерізати його горло, якщо не зайдуть до хати. Рідні закрилися в будинку, а трішки пізніше впустити і його. В цей час нападники нанесли декілька ударів по дверях, а потім вистрілили в них, в результаті чого його зять ОСОБА_7 був поранений в груди.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12 оголошеними в судовому засіданні, що на крик ОСОБА_6, в проміжок часу з 2 до 3 годин ночі вибігли на подвір'я, де побачили трьох невідомих чоловіків в масках на обличчях та озброєних пістолетом, ножем та дерев'яною палицею, які утримували на земліОСОБА_6 та погрожували розправитися з ним, якщо вони не ввійдуть до будинку. Розмовляли на російській мові. Один з них розмахуючи дубинкою та другий з пістолетом заганяли всіх всередину. Коли вони закрилися в хаті, то через деякий час в двері постукавОСОБА_6, сказав, що він один, його впустили і забарикадували двері. В цей час хтось з нападників почав бити в двері, а потім пролунав якийсь "хлопок". ОСОБА_8 був поранений /т.1 а.с. 26, 29, 61, 64, 71/.

Свідченнями ОСОБА_5, оголошеними в судовому засіданні, що в ніч на 12.08.2002 року, він відвозив трьох хлопців, серед яких був знайомий лише з ОСОБА_2, на мікроавтобусі " Фольксваген" в м. Глобине. Там чекав їх деякий час на обочині біля залізничного переїзду в районі елеватора. Бачив проїжджаючий по дорозі автомобіль ДАІ. Хлопці кудись ходили. Повернулися збуджені і сказали, що можна повертатися до Кременчука. В цей час ззаду їхав "Москвич -412", побачивши світло фар, пасажири різко вискочили з мікроавтобуса і повернулися в салон лише коли автомобіль проїхав /т. 1 а.с. 22/.

3

Поясненнями свідка ОСОБА_13, оголошеними в судовому засіданні, що в ніч на 12.08.2002 року був черговим від відділу ВДАІ Глобинського РВ УМВС, проїжджаючи близько двох годин ночі в районі паливного складу, на віддалі 70-100 метрів від залізничного переїзду помітив мікроавтобус "Фольксваген", світлого кольору, і по професійній звичці запам'ятав його номер /т.1 а.с. 27/. Вина підсудних доводиться і іншими доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме:

· заявами потерпілих ОСОБА_6 таОСОБА_7 від 12.08.2002 року про притягнення до кримінальної відповідальності трьох невідомих осіб, які близько 3 годин ночі здійснили напад на будинок та спричинили вогнепальне поранення / т. 1 а. с. 2 , З/;

· висновком судово-медичної експертизи потерпілогоОСОБА_7, згідно якого йому, заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого вогнепального поранення грудної клітки зліва з пораненням лівої легені та перелому II ребра зліва /т.2 а.с. 112-117/;

· висновком судово-балістичної експертизи, згідно якого, куля, вилучена із тіла потерпілогоОСОБА_7, є кулею пістолетного патрону калібру 9 мм до пістолетів конструкції Макарова "ПМ" і пістолетів конструкції Стєчкіна "АПС", вистріляна із зброї з діаметром каналу стволу 9 мм, в якому відсутні нарізи /т.2 а.с. 57-59/;

· висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6, що потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження, що не потягли короткочасного розладу здоров'я, у вигляді саден на верхній губі справа, на спині в області лопатки, на лівій щоці, та крововиливу з тильної сторони лівої кисті / т.2 а.с. 16-20/;

-             протоколом огляду місця події, під час якого були виявлені три відбитки сліду взуття на

клейонці, якою накривався стіл, що стояв на подвір'ї, відбиток сліду взуття на вхідних дверях, та

слід від пострілу на них. /т.1а.с.5-13, 19/;

· протоколами обшуків по місцю проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з вилученням кросівок темно-синього кольору з написом "ВІККС" з квартири, де проживав ОСОБА_3/ т. 1 а.с. 107/ та білих кросівки з написом "РИМА", з квартири, де проживав ОСОБА_2/т. 1 а.с.94/,

· висновками судово-трасологічних експертиз, що сліди на клейонці, виявлені під час огляду садиби ОСОБА_6, залишено підошвами спортивного взуття типу кросівок, слідНОМЕР_1на клейонці залишений підошвою кросівка для правої ноги, вилученого по місцю проживання ОСОБА_3/т.2 а.с. 28-29, т.8 а.с. 45-57/;

· висновком судово-грунтознавчої експертизи, відповідно до якої уламки порід /щебеню/, знайдені на темно-синьому кросівку для правої ноги, і включення деяких уламків в зразках грунту, вилучених з подвір'я ОСОБА_6, однакові за своєю природою та нашарування будівельного розчину, знайдені на підошві білого кросівка для правої ноги, характеризуються спільною родовою належністю із включенням будівельного розчину в зразках ґрунтуНОМЕР_2відібраних на подвір'ї ОСОБА_6 навпроти входу в будинок на відстані 2 метри від порогу, і спільною груповою належністю із включенням будівельного матеріалу із зразку грунту НОМЕР_3 /т. 8 а.с. 35-42/.

Однак суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, тому не визнає належними та допустимими доказами по справі явки з повинною /т. 1 а.с.75, 96, 108/, оскільки вони були написані після фактичного затримання підсудних, в період безпідставного притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, та показання підсудних, дані ними на допитах в якості підозрюваних /т.1а.с. 81-82, 100, 113-114/, при відтворенні обстановки та обставин події злочину /т. 1 а.с. 83-85,101, 115-116/ та при допитах в якості обвинувачених /т.1 а.с. 125,133, 147/, так як дані слідчі дії проводились з порушенням права на захист.

Всебічно дослідивши всі докази по справі у сукупності та взаємозв'язку, суд прийшов до переконання, що як на досудовому та під час судового слідства не здобуто незаперечних доказів того, що умислом всіх осіб, які здійснили розбійний напад на будинок ОСОБА_6, охоплювалося спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Тому суд, згідно ст. 62 Конституції України, трактуючи всі сумніви на користь підсудних, прийшов до висновку, що застосування ОСОБА_1 вогнепальної зброї - це ексцес виконавця.

Таким чином, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.4 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками - розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, що зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 187 КК

4

України, виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - розбійний напад, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Підсудній ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин, ОСОБА_3 таОСОБА_4 тяжкий злочин, по місцю проживання та колишньої роботи підсудні характеризуються позитивно, ОСОБА_3 - також по місцю відбування попереднього покарання, аОСОБА_4 - по місцю навчання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше судимі, останній вчинив злочин під час іспитового строку,ОСОБА_4   вперше притягається до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 має неповнолітню дитину,ОСОБА_4 фактично утримує мати пенсіонерку, працює.

Обставинами, що пом'якшують вину суд визнає молодий вік підсудних та щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторність.

Врахувавши наведене та всі обставини злочину, його наслідки, суд прийшов до висновку, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 таОСОБА_4 підлягають покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті обвинувачення, враховуючі щире каяття, позитивні характеристики та тривалий час попереднього ув'язнення, з застосуванням додаткової міри покарання - конфіскації майна.

Відповідно до принципу індивідуалізації покарань та ролі кожного з співучасників у вчиненому, ОСОБА_4, як особі, яка вперше вчинила злочин та добровільно відмовилась від подальшої участі у злочинних діях, повинно бути призначено менш суворе покарання, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш суворе. Остаточне покарання ОСОБА_3 суд визначає, згідно ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Банківського райсуду від 26.02.1999 року, враховуючі молодий вік та думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні.

На підставі ст. 72 КК України, суд зараховує в строк покарання час попереднього ув'язнення, починаючі з дати фактичного затримання підсудних за підозрою у вчиненні злочину, в період безпідставного притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Позови потерпілих ОСОБА_6 таОСОБА_7, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, суд вважає правомірними та доведеними обставинами справи, але, відповідно до ст. ст. 440,440-1 ЦК України 1963 року, що був чинним на момент вчинення злочину, задовольняє їх частково, виходячи з характеру та обсягу перенесених страждань, наданих доказів, які підтверджують понесені матеріальні затрати.

При цьому, виходячи з доведеності вини, обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 покладає на підсудного ОСОБА_1, моральної шкоди потерпілимОСОБА_6 таОСОБА_7 - на підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, солідарно. Керуючись ст.ст.323,324, 328 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою, строк відбуття покарання відраховувати з 12 серпня 2002 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України і призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Валківського районного суду Харківської області від 26.02.1999 року, призначити остаточне покарання 5 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою, строк відбуття покарання відраховувати з 13 серпня 2002 року.

5

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.187 'ч.2 КК України і призначити покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 2 років 8 місяців 28 днів позбавлення волі із конфіскацією всього належного на праві власності майна.

Запобіжний захід засудженомуОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд, зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення зі6 серпня 2002 року по 16 серпня 2004 року та з 14 січня 2006 року по 12 жовтня 2006 року - 2 роки 8 місяців 28 днів.

Цивільні позови потерпілих задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь потерпілого ОСОБА_7 1429 грн. 60 коп. матеріальної шкоди; з ОСОБА_13, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користьОСОБА_7 25000 гривень за спричинену моральну шкоду.

Стягнути з ОСОБА_13, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, солідарно, на користьОСОБА_6 15000 тисяч гривень моральної шкоди.

Судові витрати по справі - вартість проведених по справі експертиз /а.с.34 т.2,а.с.48 т.2, а.с. 75 т.2, а.с. 86 т.2, а.с. 97 т. 2, а.с. 105 т. 2, а.с. 71 т. 6, т.8 - комплексна експертиза/ на суму 2786 грн.02 коп., стягнути з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку.

Речові докази по справі: клейонку - повернути потерпіломуОСОБА_6; кросівки темно-сині - повернути засудженому ОСОБА_3, кросівки білі - засудженому ОСОБА_2; ніж саморобний - ОСОБА_6, кулю - залишити в кулегільзотеці ДНДЕКЦ, палицю дерев'яну -знищити;

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд протягом 15 діб, а засудженими ОСОБА_13 та ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя                                      Кузнецов А.В.