Справа № 11 -256/2010

Категорія ст.122ч.1КК України

 Головуючий у 1 інстанції Іонніков В.М.

Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н. М.

У Х В А Л А

Іменем   України

11 травня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді........................... Мельничук Н.М.

суддів     Широкопояса Ю.В. та Яковлєва С.В.

з участю

прокурора     Селюченко І.І.

потерпілого     ОСОБА_2

засудженого... . . ……………..ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Богунського  районного суду м. Житомира від 04 березня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,

 засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки, і покладено на нього обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися в ці органи на реєстрацію.

 Запобіжний захід – підписка про невиїзд.

Згідно з вироком 15 вересня 2009 року близько 2 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, взявши палицю, пішов до свого сусіда ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1 з метою пости за неправдивий наклеп збоку останнього. Коли на його стук потерпілий ОСОБА_2 відкрив двері, то ОСОБА_3 поблизу вхідних дверей  квартири, на вулиці  наніс  йому численні удари дерев’яною палицею по всім частинам тіла, спричинивши легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений просить вирок суду змінити та призначи йому більш м’яке покарання,  чим призначив суд 1 інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд не врахував його каяття у вчиненому, позитивної характеристики, а також те, що він доглядає матір похилого віку, працює. Вказує, що вчинений злочин не відноситься до тяжких.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3 підтримавшого апеляцію, заперечення потерпілого ОСОБА_2, прокурора проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах передбачених ст. 365 КПК України,  колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Доводи в апеляції про суворість призначеного покарання засудженому необґрунтовані.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом’якшують  та обтяжують покарання.

 ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості в стані алкогольного сп’яніння. Судом 1 інстанції при призначені покарання враховані всі ті обставини, на які посилається у своїй апеляції засуджений, а саме: його сімейний стан та дані про особу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції прийшов до правильного висновку про можливе виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

у х в а л и л а:  

апеляцію ОСОБА_4  залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 04 березня 2010 року відносно нього – без зміни.

С у д д і: