Справа № 2-850/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Ковель                                              06 травня 2010 року

    Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

в складі : головуючого-судді                         Бондара В.М.

з участю: секретаря                               Рижко О.М.

                 позивача                                 ОСОБА_1

         представника позивача     ОСОБА_2                 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Радошинської сільської ради  про визнання права власності в порядку успадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2  звернулися в суд з позовною заявою до Радошинської сільської ради  про визнання права власності на нерухоме майно в порядку успадкування, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті батька ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті матері – ОСОБА_6, яким належав житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. На обгрунтування своїх позовних вимог вказують на те, що їх батько ОСОБА_5 помер в 1994 році, після смерті якого все належне померлому майно успадкувала їх мати – ОСОБА_6, однак документально нічого не оформила. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та вони є спадкоємцями. Після смерті матері вони фактично вступили у володіння та управління спадковим майном, однак не змогли зареєструвати своє право на майно, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на будинок і нотаріальна контора не прийняла документів для оформлення спадщини. Просять визнати їх власниками житлового будинку та господарських споруд по 1/2 частки кожного, які розташовані по АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті батька – ОСОБА_5 та матері – ОСОБА_6.

    У судовому засіданні при попередньому розгляді представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 від заявленого позову її батька відмовилась в користь позивача ОСОБА_1 Пояснила, що позивачі є рідними братами і єдиними спадкоємцями після смерті їх батьків. Вони вирішили, що все майно успадкує ОСОБА_1, оскільки він там постійно проживав і проживає з своєю сім’єю, але адвокат сказав, що спадщину потрібно успадковувати двом братам, а потім вирішувати кожному, що робити з своєю часткою. Просить визнати право власності на вказані житловий будинок і господарські будівлі за ОСОБА_1

У судовому засіданні при попередньому розгляді позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, уточнив їх, а саме згідний успадкувати все майно після смерті батьків, оскільки його брат ОСОБА_2 – позивач по справі, відмовився від своєї частки в його користь. Просить позов задовольнити з викладених підстав. Пояснив, що він проживав разом з батьками в будинку АДРЕСА_1. При житті будинок і всі господарські споруди належали батькам, однак у встановленому порядку не виготовили всіх потрібних правовстановлюючих документів. Він після смерті батьків продовжує проживати у вказаному будинку, доглядає за будинком, садить огород. Він не може оформити своє право на спадщину через нотаріальну контору у зв’язку з відсутністю права власності на померлих. Інших спадкоємців немає. Просить поновити йому строки позовної давності, оскільки він фактично вступив у володіння спадковим майном, та визнати його власником житлового будинку та господарських споруд, які розташовані по АДРЕСА_1, в порядку успадкування після смерті батька – ОСОБА_5 та матері – ОСОБА_6. Понесені судові витрати залишити за ним.

    Представник відповідача Радошинської сільської ради в попереднє судове засідання не з’явився, подав суду заяву з якої слідує, що позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення. Просить справу розглядати у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.  

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 стверджується, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

    Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 стверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

    Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 стверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 стверджується, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

У відповідності до копії технічного паспорта Волинського обласного бюро технічної інвентаризації на житловий будинок від 24.02.2010 року стверджується, що вказаний технічний паспорт виданий  ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будинок і господарські споруди АДРЕСА_1.

    Копією довідки Радошинської сільської ради стверджується, що згідно погосподарської книги Радошинської сільської ради за № 34 рахується господарство ОСОБА_5, який проживав з 03.01.1932 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Крім власника в будинку проживала  з 18.02.1956 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року його дружина ОСОБА_6, яка була виписана у зв’язку зі смертю. З дня смерті чоловіка ОСОБА_5 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6, але не оформила спадкових прав померла. Спадщину з дня смерті останньої прийняли її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які садять город, збирають урожай, сплачують страхові внески.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, які проживали в АДРЕСА_1 Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями першої черги і останній фактично прийняв спадщину після смерті батька і матері, проводить догляд за будинком, засаджує земельну ділянку, збирає урожай. До маси спадкового майна після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 входить житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1.

Суд вважає, що позивач не може вирішити нотаріально питання про спадкування вказаного житлового будинку і господарських через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалося право ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 на це майно.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.  

Зважаючи на те, що житловий будинок побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, зареєстрований в сільській раді за ОСОБА_5, з того часу він став власником цього житлового будинку і господарських споруд. Після його смерті все майно успадкувала його дружина ОСОБА_6, яка продовжувала проживати у будинку, користувалася господарськими спорудами.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України ( ст. 529 ЦК УРСР) діти після смерті матері є спадкоємцями першої черги за законом.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Положеннями ст. 550 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом. Також, спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців.

Суд вважає, що позивач, прийнявши у спадщину частину спадкового майна, відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України та п. 208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, вважається таким, що прийняв спадщину. Тому з огляду на те, що ОСОБА_6 на час своєї смерті була власником житлового будинку з господарськими будівлями, її право власності на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивачів.  

Суд вважає, що позивачем були пропущені строки позовної давності визначені законодавством, однак зважаючи на те, що він фактично прийняв спадкове майно і в інший спосіб, крім судового порядку, його право на це майно ствердити неможливо, тому йому слід поновити пропущені строки позовної давності.

Таким чином, на підставі доказів досліджених в судовому засіданні, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1  в порядку успадкування  після смерті матері ОСОБА_6. Інший можливий спадкоємець ОСОБА_2 відмовився від своєї частки в користь ОСОБА_1, що не заборонено чинним законодавством.

    Визнання права власності за позивачем не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Судові витрати понесені позивачами при поданні позовної заяви, залишити за ними, згідно клопотання останніх.

    На підставі ст.ст. 529, 549, 550 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 1216, 1261, 1266 ЦК України, керуючись ст.ст. 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України,  С У Д, -

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до Радошинської сільської ради  про визнання права власності в порядку успадкування за законом задовольнити.

    Поновити ОСОБА_1 пропущені строки позовної давності.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 в порядку успадкування після смерті батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6.

    Судові витрати залишити за позивачем.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, із одночасною подачею копії апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

    Рішення набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

    ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                                  В.М.БОНДАР