Справа № 2-886/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

місто   Ковель                                                                                                06 травня 2010 року  

     Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Бондара В.М.

при секретарі    Рижко О.М.

за участю  позивача  ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ковелі  справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 24 липня 1994 року та зареєстрованого відділом ЗАГСУ Ковельського міськвиконкому Волинської області, актовий запис № 283. Від  шлюбу є одна неповнолітня дитина – син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що  подружжя має різні погляду щодо побудови сім’ї та виховання дітей, тривалий час сторони проживають окремо і не ведуть спільного господарства. Просить шлюб розірвати , вважає, що збереження шлюбу суперечить її інтересам.

    В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить шлюб розірвати.  

    Відповідач позов визнав, висловивши згоду на розірвання шлюбу з підстав зазначених позивачкою.  

      Згідно ст.130 ЦПК України під час попереднього розгляду справи суд вправі ухвалити судове рішення відповідно до ст.174,175 ЦПК України.

    Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

    Як вбачається з матеріалів справи сторони перебувають в шлюбі з 24.07.1994 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину.

    Відповідно до ст.55 СК України  дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.     Відповідно до ст.ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, а тому приймається судом.

 Неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити проживати разом з матір’ю – позивачкою по справі ОСОБА_1.      Судові витрати по справі слід залишити за позивачкою відповідно до її клопотання.      

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 130,174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.55, 110, 112 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    Розірвати шлюб  між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований  24 липня 1994 року та зареєстрованого відділом ЗАГСУ Ковельського міськвиконкому Волинської області, актовий запис № 283.

    При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу  стягнути з     ОСОБА_2   в користь держави 17 ( сімнадцять) гривень.

Неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  залишити проживати разом з матір’ю  ОСОБА_1.

    Судові витрати по справі залишити за сторонами.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                                     В.М.БОНДАР