Справа №2-520/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровської І.В.

при секретарі – Яценюк О.А.

за участю прокурора – Шивцова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування Лиманської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що її дочка - мати дитини позбавлена батьківських прав на підставі рішення суду, а відповідач, маючи іншу сім’ю, вихованням дитини не займається, матеріально її не утримує, на цікавиться її життям та розвитком. З малку вихованням та утриманням дитини займається вона і з 2004 року призначена її опікуном . Вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і просить позов задовольнити, позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини, залишити дитину під її опікою.  

В судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився хоч і був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Лиманської селищної ради проти задоволення позову не заперечував.

В порядку ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та згоди позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, органу опіки та піклування, думку прокурора, який позов підтримав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з  таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Лиманською селищною радою 19.05.2003р., актовий запис № 26 (а.с.7).

Мати дитини ОСОБА_1 рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.09.2006р. позбавлена батьківських прав (а.с.10-11).

Дитина постійно проживає разом з бабусею – позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її вихованні та утриманні (а.с.6).

Рішенням виконкому Лиманської селищної ради від 07.12.2004р. № 68/2004-СР та рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.09.2006р. по цивільній справі № 2-1016/2006 ОСОБА_1 призначена опікуном над онучкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_1, встановлено, що житлово-побутові умови для проживання дитини хороші, дитина має власну кімнату (а.с.9).

Згідно висновку органу опіки та піклування Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області  №249/09-СР від 09.12.2009р. батько дитини ОСОБА_2 життям дитини не цікавиться, матеріально не допомагає, у вихованні участі не приймає. Через свою неспроможність та небажання займатися вихованням та утриманням дитини написав заяву, в якій просить позбавити його батьківських прав відносно доньки.  Вважають доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  (а.с.8,20).

Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються Державою.

Статтею 12 Закону України „Про охорону дитинства” батьки зобов’язані виховувати дитину, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці.

В ст.150 СК України зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати житину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що батько ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, ні усно, ні письмово не спілкується з донькою, матеріально її не утримує, не проявляє до неї батьківської турботи, хоч і має таку можливість, причому робить це свідомо, маючи юридичну та фактичну можливість до вчинення відповідних дій.

Факт невиконання своїх батьківських обов’язків щодо дитини ОСОБА_2 підтвердив в  своїй заяві до органу опіки та піклування з проханням позбавити його батьківських прав внаслідок того, що він має іншу сім’ю, немає постійного заробітку, утримує сина – інваліда дитинства та повнолітнього сина, який навчається. (а.с.20).

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, вважає його достатньо обґрунтованим, і таким, що не суперечить інтересам дитини.  

В порядку з п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Оскільки батько ОСОБА_2 не цікавиться життям дитини, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не піклується про фізичний та духовний розвиток, навчання  та підготовку до самостійного життя, байдуже ставиться до дитини, суд приходить до висновку, що відповідач повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і факти ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків повністю підтверджуються матеріалами справи та іншими дослідженими судом доказами.

Також суд вважає за необхідне залишити малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишилась без батьківського піклування, під опікою бабусі – позивачки ОСОБА_1  

Таким чином, позов ОСОБА_1 ґрунтується на законі та підлягає задоволенню у повному обсязі.  

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.150, 164 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

                Позовні вимоги ОСОБА_1  – задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити під опікою ОСОБА_1.  

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати відділу РАЦС Роздільнянського РУЮ Одеської області.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя