2-404/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    21 травня 2010 року Шахтарський міськрайнний суд Донецької області у складі:

головуючої                     - судді Морозової І.В.,    

при секретарі                  - Коваленко Н.М.,

з участю:

представника позивача – Дорохової Л.Л.,

відповідача                      -  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шахтарську Донецької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу"  14.10.2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання в сумі 1554,54 грн., посилаючись на те, що відповідач, отримуючи від позивача послуги з водопостачання, своєчасно їх не оплачує, в зв*язку з чим виникла заборгованість на вказану суму за період з серпня 2006 року по серпень 2009 року.

          В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1. З січня 2006 року по цей час він отримує послуги позивача з водопостачання, але за отримані послуги сплатив лише 39 грн. у вересні 2007 року. В квартирі відповідач встановив прилад обліку спожитої води, однак не звертався до позивача із заявою про прийняття водоміру в експлуатацію, прилад не був опломбований і поставлений на облік в установленому порядку. Водомір при вводі в експлуатацію повинен бути опломбований представником позивача і відомості про пломбу заносяться у базу даних. На приладі ж в квартирі ОСОБА_2 мається тільки пломба держповерителя, яким перевірена якість приладу, а друга пломба відсутня. Просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в межах стоку позовної давності за період з серпня 2006 року по серпень 2009 року.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що в 2004 році ним у квартирі  був встановлений прилад обліку спожитої води – водомір. Він в повному обсязі вніс оплату за спожиту воду у вересні 2007 року в сумі 39 грн. згідно даних водоміра. Послугами позивача не користується, оскільки споживає воду, взяту з інших джерел, походження яких не пояснив. Просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача.  

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду що бачив в квартирі відповідача встановлений водомір, який мав одну пломбу.

Згідно до акту обстеження контролером позивача від 11.02.2009 року, підписаного відповідачем, до квартири ОСОБА_2 вода надходить, водомір відсутній.

Позивачем проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 на підставі його лицевого рахунку за місячною нормою споживання води без приладу обліку. Згідно розрахунку заборгованість склала 1508,72 грн.

              Суд, розглянувши вказану заяву, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов висновку про те, що заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Постачання фізичним особам води здійснюється на підставі договору про користування послугами з водопостачання.

Підключення до водопостачання за заявою наймача (власника будинку)  і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбаченим п. 12.1б Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селах України.

Таким чином, у сторін виникли договірні правовідносини.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов*язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобв*язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач є власником і проживає в квартирі АДРЕСА_1, плату за спожиту воду своєчасно не вносить, в зв*язку з чим за період з січня 2006 року по серпень 2009 року виникла заборгованість, яку на теперішній час добровільно не сплатив. Діями відповідача порушені права позивача.

Відповідачем не надано доказів того, що встановлений ним прилад обліку спожитої води прийнятий до експлуатації позивачем у встановленому законодавством порядку. Тому стягненню підлягає сума заборгованості, розрахована відповідно до встановленої місячної норми споживання питної води без приладу обліку. Розраховані позивачем і вказані в лицевому рахунку суми щомісячної оплати за спожиту воду у відповідача заперечень не викликають, тобто ним визнаються.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної  давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період с серпня 2006 року по серпень 2009 року, однак до суду з позовною заявою звернувся у жовтні 2009 року. Таким чином задоволенню підлягають позовні вимоги за період з листопада 2006 року по серпень 2009 року. Крім того у вересні 2007 року відповідачем сплачені послуги позивача в сумі 39 грн., що не враховано позивачем при проведенні розрахунку.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає: за листопад, грудень 2006 року - 62,06 грн., за 2007 рік - 333,36 грн., за 2008 рік - 386,36 грн., за період з січня по серпень 2009 року - 350,64 грн., а всього - 1132,42 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Позивача звільнено від сплати судового збору, та оскільки позов задовольняється, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

              Керуючись ст.ст. 20, 21 Закону Україні "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,   суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водопостачання задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» заборгованість за водопостачання за період з 01 листопада 2006 року по 31 серпня 2009 року в сумі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 42 коп.

    У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» понесені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн.

    Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 51 (п*ятдесят одна) грн.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Суддя                                                                                                І.В.Морозова