Справа №2-А-558/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКАЇНИ
25 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора РВ ДАІ м. Первомайська у Луганській області старшого лейтенанта міліції Ситнік Артема Валерійовича про визнання рішення протиправним,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 21.04.10р. відповідач склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за зупинку у неналежному місці за ч.1 ст.122 КпАПП України, зазначивши, що ним порушено вимоги п.15.9 Правил дорожнього руху, не пославшись на відповідний пункт, та ухвалив Постанову у справі про адміністративне правопорушення. У постанові відсутня дата її ухвалення, тому вона не може вважатися діючою. Патрулював відповідач не на службовому автомобілі, його авто не мало спеціального пофарбування. Правопорушення, про яке зазначає відповідач, він не скоював, оскільки не здійснював зупинки, а рухався заднім ходом, щоб виїхати на головну дорогу. Здійснити розворот він не міг, через відсутність гідропідсилювача керма. Зупинитися він був змушений після того, як працівник ДАІ перекрив для нього можливість закінчити маневр.
Письмових заперечень за позовом не надано.
Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб’єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
У якості доказів судом були досліджені: копія Протоколу про адміністративне правопорушення (ар.с.2) та копія Постанови у справі про адміністративне правопорушення (ар.с.3).
На підставі означених доказів, з числа обставин, які підлягають доказуванню у справі, суд вважає доведеним, що 21.04.10р. відповідач у справі склав щодо позивача у справі Протокол про адміністративне правопорушення, зафіксувавши факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАПП України, яке полягає у тому, що керуючи автомобілем, ОСОБА_1 здійснив зупинку у місці виїзду з прилеглої території до вул.. Радянська, порушивши вимоги п.15.9 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушення відповідач у справі у неозначений день, місяць та рік ухвалив Постанову у справі про адміністративне правопорушення у порядку, передбаченому ст.14-1, ч.5, 6 ст.258, ст.283 КпАПП України. Про існування доказів факту правопорушення у Протоколі та Постанові не зазначено. Особа, щодо якої складено Протокол (позивач у справі) при складанні протоколу з приводу факту події власноруч написав у ньому, що з протоколом не згоден.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306.
Оцінивши обставини, на які посилається позивач та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд зважає на те, що згідно зі ст..254 КпАПП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами. Протокол про адміністративні правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КпАПП України. Стаття 258 КпАПП України передбачає випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається. Зокрема, згідно з ч.6 ст.258 КпАПП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.14-1 КпАПП України до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки , відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно зі ст.256 КпАПП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються (зокрема): дата і місце його складання, посада прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною першою статті 122 КпАПП України визначено, що склад правопорушення, передбаченого цією нормою, утворює перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само, порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Пункт 15.9 ПДР України містить перелік місць, у яких забороняється зупинка. Підпунктом «и» цього пункту передбачено, що зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій та безпосередньо у місці виїзду.
Оцінивши обставини у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем заперечень проти адміністративного позову не заявлено. Оцінюючи доводи позивача, суд вважає, що позивачем не доведена правомірність дій у тій дорожній ситуації, яка, на його думку, склалася на момент зупинки його працівником ДАІ (відповідачем у справі). Факт події зафіксовано Протоколом про адміністративне правопорушення, однак суд бере до уваги, що при ухваленні Постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач (інспектор ДПС) взагалі не керувався Протоколом про адміністративне правопорушення, який склав, фіксуючи подію. Він скористався бланком Постанови, до якого внесено відомості, що суперечать фактичним обставинам у справі та застосованому способу фіксації правопорушення. Про існування будь яких доказів факту правопорушення у Постанові також не йдеться. Крім того, суд бере до уваги, що Постанова не містить необхідного реквізиту: дати її ухвалення, що само по собі тягне за собою її недійсність. Отже, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб’єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. Дії відповідача є неправомірними і скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення у цьому випадку є способом відновлення порушеного права позивача. Що стосується інших доводів, то посилання позивача на те, що нагляд за дорожнім рухом здійснювався на транспортному засобі, який не має належного пофарбування, суд до уваги не приймає, через те, що, на думку суду, ця обставина не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з подією та її наслідками. Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163, п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 14-1, ч.1 ст.122, ч.2 ст.ст. 222, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 №1306 суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора РВ ДАІ м. Первомайська у Луганській області старшого лейтенанта міліції Ситнік Артема Валерійовича про визнання рішення протиправним задовольнити частково.
Визнати дії інспектора РВ ДАІ м. Первомайська у Луганській області старшого лейтенанта міліції Ситнік Артема Валерійовича по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_1 неправомірними.
Постанову серії ВВ № 183071 без дати у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАПП України, ухвалену інспектором РВ ДАІ м. Первомайська у Луганській області старшим лейтенантом міліції Ситнік Артемом Валерійовичем по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_1 скасувати.
Закрити провадження у дійсній справі за вимогами ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як такими, що не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк від дня отримання копії Постанови заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.
Суддя: