Справа №2-214/2010

   РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Бобровської І.В.

при секретарі – Яценюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось по причині несумісності характерів, різних життєвих інтересів, неможливості знайти спільну мову, внаслідок чого подружні стосунки припинились. У зв'язку з вищевикладеним просить позов задовольнити, шлюб розірвати, неповнолітню дитину залишити з матір’ю.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що не може проживати з дружиною однією сім’єю із-за відсутності взаєморозуміння та поваги один до одного, неодноразово намагались зберегти шлюбні стосунки, але безрезультатно, тому наприкінці серпня 2009 року він залишив сім’ю, проживає з іншою жінкою, на збереження сім’ї не погоджується.

Відповідачка в судовому засіданні підтвердила зазначені позивачем обставини, але на розірвання шлюбу не погодилась, попросила строк на примирення.

Ухвалою суду від 18.12.2009р. подружжю був наданий строк на примирення до 18.03.2010р.

В судовому засіданні 18.03.2010р. позивач та відповідачка заявили суду, що примирення неможливе і просили суд позов задовольнити, шлюб між ними розірвати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню з  таких підстав.

Судом  встановлено, що 13 квітня 1999 року сторони уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Відділом РАГС Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №28 (а.с.4).

Спільне життя з відповідачкою не склалось внаслідок того, що у подружжя відсутнє взаєморозуміння, різні погляди на життя та ведення господарства, у зв’язку з чим в сім’ї постійно виникали сварки та суперечки. Сторони припинили подружні стосунки, на збереження сім’ї  не погоджуються, позивач мешкає однією сім’єю з іншою жінкою.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., яка мешкає разом з відповідачкою. (а.с.7).

Суд, враховуючи вищеназвані обставини, приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 110 , 112 СК України, суд

 ВИРІШИВ:

 Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 квітня 1999 року у Відділі РАГС Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №28  – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у розмірі 17 гривень стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 звільнити від сплати державного мита.

Неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., залишити проживати з матір’ю.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: