Справа № 2-388/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    09 квітня 2010 року. Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті  у складі:

    головуючого - судді                               Тимошенка С.В.

    при секретарі                                         Коренчук О.Е.

    за участю адвоката                          

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Татар-бунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

                   про визнання права власності на земельну ділянку,                  

В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернувся до суду з позовом до Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Глибоке Татарбунарського району Одесь-кої області помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого зали-шилася земельна ділянка площею 3,94 га, розташована на території Глибоківської сільської ради Татарбунарського району, посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серії IІ-ОД № 082439, яку він має право успадкувати по заповіту. Крім нього право на обов’язкову частку у спадщині мають його сестра ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4, які на спадщину не претендують. При зверненні до Татарбунарської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено у зв’язку з тим, що на земельну ділянку, посвідчену Державним актом на право приватної власності серії ІІ-ОД № 082439, виданим Татарбунарською РДА 13.04.2004 р. не присвоювався кадастровий номер, тому виготовити витяг з державного реєстру земель не можливо. Зважаючи на дані обставини просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

     Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

     Представник Глибоківської сільської ради Татарбунарського райо-ну Одеської області у судове засідання не з’явився, згідно надісла-ної до суду заяви голова сільської ради позовні вимоги визнав, не заперечував проти визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, просив справу розглянути без участі представника сільсь-кої ради.  

     Заслухавши пояснення та доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухва-люється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу, яка передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с.5 ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області.    

    Із копії свідоцтва про народження ( а.с.6 ) вбачається, що ба-тьками позивача, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

     Як видно з копії заповіту від 08 лютого 2007 року ( а.с.7 ), ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпоряд-ження, яким заповів належну йому на праві власності земельну ділян-ку площею 3,94 га, що розташована на території Глибоківської сільсь-кої ради Татарбунарського району, ОСОБА_1

     З копії витягу із спадкового реєстру від 01.12.2009 р.( заповіти/спадкові договори ) вбачається, що зазначений заповіт є чинним ( а.с.9 ).

    Копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІОД № 082439 ( а.с.11 ) підтверджується, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,94 га, яка розташована на території Глибоківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

    З листа № 09-30781/09 від 01.02.2010 р. Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ( а.с.12 ) видно, що земельним ділянкам, на які виготовлялися дер-жавні акти на право приватної власності на землю в період до 01. 09.2003 року кадастрові номери не присвоювалися, інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вносилась.

Відмова нотаріуса ( а.с.13 ) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв’язку з ненаданням витягу з державного реєстру земель відносно успадкованої ділянки.

З довідки № 1770 від 09.12.2009 р., яка видана відділом держ-комзему у Татарбунарському районі Одеської області ( а.с.14 ) вбачається, що земельна ділянка загальною площею 3,94 га розташована на території Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, дійсно знаходиться у власності ОСОБА_2, що засвідчено Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 082439, зареєстрованого 13.04.2004 р. у книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, за № 1823, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація земельних сервітутів та обмежень (обтяжень) прав на вищезазначену земельну ділянку відповідно до вимог ч.ч.2,3 ст.100та ч.2 ст. 111 ЗКУ відсутня.    

     З витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1769 від 09.12.09 р. ( а.с.15 ) видно, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту 42 668,68 ( 3,022 станом на 01.01.2009 року ) загальною площею 3,94 га складає 49159,21 грн.

     Як вбачається з копій заяв ( а.с.16,18 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовляються від своєї частки у спадковому майні, що залишилося після смерті ОСОБА_2

     Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.    

     Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин - ст.1235 ЦК України.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за зако-ном має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Відповідно  до ст.1241 ЦК України малолітні діти, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

     У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту померлого ОСОБА_2, крім нього право на обов’язкову частку у спадщині мають його рідні мати ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_3, які відмовляються від своєї долі. Отримати сві-доцтво про право на спадщину за заповітом через нотаріальну контору позивач не має можливості, у зв’язку з ненаданням ним витягу з державного реєстру земель щодо зазначеної земельної ділянки.

     За таких обставин суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано право власності на земельну ділянку площею 3,94 га, розташовану на території Глибоківської сільської ради Татарбуна-рського району Одеської області, яка належала ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60,130,174,208,209 213-215 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1233,1235,1241 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 про визнання права власнос-ті на земельну ділянку задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області, право власності на земельну ділянку площею 3,94 га, розташовану на території Глибоківської сільської ради Татарбунарського району Оде-ської області, посвідчену Державним актом серії ІІ-ОД № 082439, яка залишилася після смерті ОСОБА_2

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

      Суддя                                           Тимошенко