Справа № 2 – 255 2010 рік
Р і ш е н н я
і м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2010 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Мадай С.І.
при секретарі - Лотоцькій І.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В с т а н о в и в :
АТ “Райффайзен Банк Аваль” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 05.04.2006 р. між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/08-112/37205 відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 9000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 24,1% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами в розмірі 1/10 від суми кредиту, кінцевий строк погашення кредиту 05.04.2008 р. Згідно п.п.3.3. термін користування кредитною лінією продовжується на наступні 24 місяці в разі відсутності звернення про припинення дії договору, тому кінцевий строк погашення кредиту 05.04.2010 р. Але позичальник порушує умови договору, свої зобов’язання не виконує, погашення боргу та відсотків не проводить, тому станом на 25.03.2010 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 10120,28 грн.
Позивач просить: достроково розірвати кредитний договір № 010/08-112/37205 від 05.04.2006 р. укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 10120,28 грн. а також судові витрати в сумі 221,20 грн.
У попередньому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила: достроково розірвати кредитний договір та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 110120,28 грн. а також судові витрати в сумі 221,20 грн.
Відповідачка у попередньому судовому засіданні з позовними вимогами позивача погодилася.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між відповідачем та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” склалися цивільно-правові відносини які регулюються зобов’язальним правом. Підставою виникнення зобов’язань між сторонами є кредитний договір укладений між ОСОБА_2 та ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”.
З копії статуту погодженого 04.11.2009 р. національним банком України вбачається, що скорочене найменування банку - АТ “Райффайзен Банк Аваль”.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України укладено кредитний договір.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.
Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання.
Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК)
Згідно ст.66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.
Відповідно до Положення Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).
П.16 Положення “Про кредитування” передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.
Враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_2 прострочено повернення позики, відповідно до ст.1054, ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Тому вимоги позивача, щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладений в письмовій формі, що відповідає вимогам ст.1055 ЦК України.
Оскільки позичальник відповідно до ст.1049 ЦК України умови договору не виконав, позику не повернув, тому згідно до ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний сплатити: заборгованість за кредитним договором у сумі 10120,28 грн., відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оскільки неповернення відповідачем кредиту завдає шкоди позивачу, вимоги позивача про дострокове розірвання договору кредиту підлягають задоволенню.
На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись 130, 174 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Розірвати Кредитний договір №010/08-112/37205 від 05.04.2006 р. укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором в сумі 10120,28 грн. та судові витрати в сумі 221,20 грн. на р/р 29090312 МФО 326182, код ЄДРПОУ –24779442.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: