Справа № 2а-822/10/1111
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого Льон С.М.
при секретарі Гуменюк С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної в м. Кіровограді ради про визнання дій щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними, стягнення з відповідача недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009року, в сумі 4480гривень та моральної шкоди в сумі 2000гривень. Вказав, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в період з 24.01.1987року по 31.03.1987року. Крім того, має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, першої категорії та є інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб і відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. 30.11.2009року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда з заявою про надання довідки про отриману щорічну допомогу на оздоровлення з якої дізнався, що дану отримує відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах за 2008рік – 90грн. та 2009рік – 90грн.. Зазначив, що відповідно до ст.59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2008року в Україні становив 515грн.. Крім того, згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009рік», розмір мінімальної заробітної плати становив в жовтні 2009року - 650грн. Тому, відповідач в порушення вищевказаних норм безпідставно не виплачував йому щорічну допомогу на оздоровлення в повному об’ємі, загальний розмір заборгованості по якій за 2008-2009роки, складає 4480гривень. У зв’язку з цим, просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому визнати неправомірними, стягнути недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення та заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000гривень. Стягнення моральної шкоди обґрунтував тим, що у зв’язку з неправомірними діями відповідача по виплаті вищевказаної допомоги був позбавлений можливості використати дані на належне лікування чи придбати путівку на оздоровлення.
Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав в повному об’ємі посилаючись на обставини викладені в заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги не визнав в повному об’ємі та пояснив, що жодних порушень законодавства, яке передбачає виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, що приймала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, управлінням праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда не допущено.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, в період з 24.01.1987року по 31.03.1987року, приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії першої категорії та є інвалідом ІІІ-групи, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1 вкладкою НОМЕР_2, та довідкою МСЕ №075537 від 12.10.1999року, у зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому. Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України №796-ХІІ щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, які є інвалідами ІІІ - групи, виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати /абз. 7 ч.4 ст. 48 Закону №796-ХІІ/.
Із змісту ст.1 вищевказаного Закону, не вбачається будь – яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 даного Закону.
Зокрема ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік», розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515гривень, з 1квітня 2008року - 525гривень, з 1жовтня 2008року - 545гривень та з 1 грудня 2008року - 605гривень.
Крім того, ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 1 січня 2009року розмір мінімальної
заробітної плати 605гривень, з 1 квітня 2009року - 625гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.
Натомість позивачу вищевказана щорічна допомога на оздоровлення у 2008р. – 2009р. виплачувалась в розмірі 90грн. , що підтверджується довідкою відповідача №71-275 від 01.12.2009року, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, нормативні акти, якими керувався відповідач з приводу обчислення позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону № 796-ХІІ. Оскільки, ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в період 2008-2009 років будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає не постанова КМУ № 562, а саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ та Закон У країн «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Отже, дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки у розмірі, встановленому постановою КМУ № 562, є протиправними, так як з урахуванням положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 59 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008р.», ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет на 2009р.», сум допомоги, фактично виплачених на користь позивача, та розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення, сум недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р. - 2009р., вчинені в порушення вищевказаних норм.
Суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на отримання щорічної грошової допомоги у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки таке право декларовано державою, то, відповідно, держава, через створені нею органи, в даному випадку органи соціального захисту населення, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті допомоги саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а оскільки відповідачем вказане право не визнається, то має і право на стягнення не отриманої частини такої грошової допомоги з відповідача.
Обов’язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум законом покладено на органи соціального захисту населення, у зв’язку з чим суд не може виконувати обов’язки суб’єктів владних повноважень покладених на них законом. З цих підстав суд не може задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009р, в розмірі 4480грн.. Крім того, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, так як дана є нобгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 71, 160-165 КАС України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому м. Кіровограда про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009р. в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Кіровограді ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009р. в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Льон С.М.