Справа №6843/2008 Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.

Категорія 19 Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.

суддів Звягінцевої О.М., Алексєєва А.В.

при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» до ОСОБА_1, Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості і

встановив:

в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2оспорює обгрунтованість заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року, яким задоволено позов, і ставить питання про його скасування з направленням справи на новий розгляд за порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального права.

Посилається на те, що його довірителя не було належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду 23.04.2008 р.

Вважає, що в порушення вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України перед опублікуванням оголошення про його виклик в судове засідання у вказаний день до адресного бюро або правоохоронних органів з приводу уточнення його місця проживання ні позивач, ні суд першої інстанції не звертались.

Копія заочного рішення на його адресу не направлялась, він отримав її сам в канцелярії суду.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив про її задоволення, скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, а представник ЗАТ «Українська будівельна компанія» за довіреністю Салазський О.С. заперечував проти доводів скарги, просив про її відхилення та залишення без зміни судового рішення.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

12.12.2006 року ЗАТ «Українська будівельна компанія» звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначала, що 6 жовтня 2003 р. між товариством та відповідачами був укладений трьохсторонній договір № 67 про пайову участь у будівництві житла, за умовами якого товариство за рахунок інвестицій коштами ОСОБА_1 зобов'язалось збудувати для нього чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Первісна вартість 1 кв.м. квартири складала 1422 грн. 55 коп., загальна площа квартири - 93,86 кв.м., а загальна сума вартості квартири - 133521 грн. (93,86 грн. х 1422,55 грн.). 

Згідно з п. 5 договору про пайову участь у будівництві остаточний розрахунок за квартиру повинен був здійснений після затвердження акту державної комісії при прийняття житлового будинку в експлуатацію, за письмовим повідомленням товариства і наданням копії акту, шляхом оплати різниці між 100 відсотками вартості квартири з розрахунком уточненої її вартості на момент затвердження акту державної комісії та загальної площі відповідно до технічного паспорту, виданому в бюро технічної інвентаризації, і раніше перерахованої суми, згідно з графіком фінансування.

23.05.2006 р. між сторонами був підписаний трьохсторонній акт № 74 прийому-передачі квартири, відповідно до якого товариство передало, а ДРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» прийняло квартиру, інвестовану з особливого рахунку ОСОБА_1

19.07.2006 року виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийнято рішення про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 16-типоверхового 118-тикваптирного жилого будинку за вказаною адресою з вбудованими офісами та стоматологією, в якому знаходиться інвестована ОСОБА_1 квартира.

Відповідно до відомостей Управління капітального будівництва Донецької міської ради остаточна вартість 1 кв.м. житла склала 2270 грн., загальна вартість квартири після проведення обстеження БТІ - 97,9 кв.м., а загальна вартість - 222233 грн.

В порушення умов договору відповідачами оплачено вартість квартири лише 129979 грн., заборгованість складає 92254 грн.

Тому товариство просило ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів вказану заборгованість.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року позов ЗАТ «Українська будівельна компанія» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Українська будівельна компанія» заборгованість за розрахунок за квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 92254 грн., сплачений позивачем судовий збір в сумі 922 грн. 54 коп., 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позову до ДРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову, оскільки відповідно до умов Типового договору про пайову участь в будівництві житла № 67 від 6 жовтня 2003 року «позичальник» ОСОБА_1 повинен сплатити повну вартість квартири на час введення житла в експлуатацію.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Уразі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, або невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 відхилити, заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 квітня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.