Справа №22ц-124-09

Головуючий у першій інстанції Тюмін О.Г.

Доповідач Процик М.В.

Категорія ЦП: 52

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Федорової А.Є., Заїкіна А.П.,

при секретарі Грінченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійського суднобудівельного-судноремонтного заводу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Кілійського суднобудівельного-судноремонтного заводу Відкритого акціонерного товариства (далі КСБСРЗ ВАТ) «Українське Дунайське пароплавство». Позивачка просила скасувати наказ № 99-к від 06.06.2008 р. про звільнення її з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України (у зв’язку з появою на роботі у нетверезому стані), поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути відшкодування моральної шкоди у сумі 25000 грн.

Позивачка та її представник заперечували факт появи позивачки на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння, та посилались на помсту з боку відповідача за відстоювання позивачкою своїх трудових прав.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на доведеність появи позивачки на роботі у нетверезому стані.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11.09.2008 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду за одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, пославшись на ст. ст. 40 п.7,43,235,237-1 КЗпП України, виходив з того, що позивачка з’явилася на роботі у стані алкогольного сп’яніння, що стало приводом для її звільнення з роботи за попередньої згоди профкому, а тому відсутні підстави для її поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст. ст. 40 ч.1 п.7,43 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані, ., за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала на КСБСРЗ ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» таксувальником суднокорпусного виробництва.(а.с. 5) 27 травня 2008 року о 8 год. 50 хв. позивачка з’явилась на роботу у нетверезому стані, за що була затримана на 2-ій прохідній працівниками ВОХР, які за участю працівника медпункту ОСОБА_2 склали протокол про її затримання.(а.с. 11) Наявність 27.05.2008 року стану алкогольного сп’яніння у позивачки підтверджено також результатами дослідження її крові (а.с. 58) та даними медичного огляду лікаря-нарколога поліклінічного відділення Кілійської районної лікарні ОСОБА_3 (а.с. 12-13), який підтвердив свій висновок у судовому засіданні в якості свідка. Позивачка з приводу порушення давала пояснення, в якому посилалась на вживання алкоголю напередодні, на дні народження, (а. с. 11,13,59) Профком КСБСРЗ ВАТ«Українське Дунайське пароплавство» 05 червня 2008 року надав адміністрації підприємства згоду на звільнення позивачки (а.с. 15-16,62), після чого наказом КСБСРЗ ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» № 99-к від 06.06.2008 р. вона була звільнена з роботи за п.7 ст. 40 КЗпП України, у зв’язку з появою на роботі у нетверезому стані.(а.с. 4)

Зважаючи на вищезгадані норми матеріального права, на встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, і правильно, з урахуванням встановлених фактів та обставин справи, прийшов до висновку щодо відсутності підстав для поновлення позивачки на роботі, та відсутності підстав для стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, з огляду на правила ст. ст. 235,237-1 КЗпП України.

Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції позивачка не надала докази, які б спростовували встановлені судом факти і обставини справи та доводили появу її на роботі в тверезому стані.

Доводи позивачки щодо відсутності доказів появи її на роботі у нетверезому стані, і посилання на незначне вживання нею алкоголю напередодні не можуть братися до уваги, оскільки поява позивачки на роботі в нетверезому стані підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме: протоколом затримання № 30 від 27.05.2008 р., протоколом медичного огляду № 6 від 27.05.2008 р., за змістом якого позивачка пальцево-носову пробу виконує з промахуванням, має запах алкоголю із рота, проба Рапопорта - слабо позитивна; результатом дослідження її крові ( № 1819), згідно якому в її крові міститься 0,53%о алкоголю; актом відсторонення від роботи від 27.05.2008 р., іншими документами та поясненнями допитаного в якості свідка лікаря-нарколога ОСОБА_3 Наявність у позивачки конфліктних відносин з адміністрацією підприємства, наявність легкої степені алкогольного сп’яніння та попередня позитивна поведінка не звільняють позивачку від відповідальності за появу на роботу в нетверезому стані, а тому ці доводи також є неспроможними з урахуванням, у тому числі, наказу № 354 від 30.11.2007 р. про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові підстави для

скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303,307 ч. 1 п. 1,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.