Справа №22ц-1171,2009 р.

Категорія: 47

Головуючий в 1-й інстанції Кузьміна О.І.

Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року квітня місяця "14" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Пузанової Л.В.

Суддів: Фурман Т.Г., Стародубця М.П.

при секретарі Ґонтарі Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 березня 2009 року в справі

за позовом.

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, зазначаючи, що сторони є батьками повнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після досягнення повноліття продовжують навчання у вищих учбових закладах і потребують матеріальної допомоги.

Після розірвання шлюбу діти проживають з нею і вона їх утримує. Відповідач не бажає добровільно надавати дітям матеріальну допомогу, тому позивачка просила суд стягнути з нього на її користь на період навчання сина та дочки аліменти у розмірі І/Зч. від його заробітку (доходу), починаючи з дня подання до суду цього позову.

Рішенням суду від 06 березня 2009 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30.01.2009 року до досягнення ними 23-річного віку за умови продовження навчання.

Суд стягнув з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також допустив негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким зменшити розмір стягнутих на користь позивачки аліментів, зазначаючи, що він за своїм матеріальним становищем не має можливості надавати повнолітнім дітям допомогу у визначеному судом розмірі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 доводи скарги не визнала, рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками двох повнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу між батьками проживають з позивачкою /а.с. 4-7,10,11/.

Після досягнення повноліття діти продовжують навчання у вищих учбових закладах денної форми навчання. Доходів, крім стипендії, яку отримує дочка ОСОБА_4, не мають і потребують матеріальної допомоги, яку відповідач, будучи працездатним та маючи відповідні доходи, може їм надавати /а.с. 9,14,16/.

При вказаних обставинах та зважаючи на встановлений ст. 199 СК України обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, суд, на думку колегії суддів, обґрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання дітей і визначив розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, проти чого сторони, в тому числі відповідач, не заперечують.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і як такі, що не ґрунтуються на законі та належних доказах підлягають відхиленню.

Посилання апелянта на те, що він не може, враховуючи розмір його заробітної плати, сплачувати на утримання дітей 1/3 ч. Заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що він не заперечує проти визначеного розміру аліментів у частці (1/3) від його заробітної плати, а вважає завищеним мінімальний розмір аліментів на одну дитину.

Проте мінімальний розмір аліментів на одну дитину встановлений ч.2 ст. 182 СК України, яка відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України підлягає застосуванню при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.