У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Синельщікової О.В.

                                          суддів Летягіної О.В.

Яковенко Л.Г.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, відділ державного департаменту по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття з реєстрації,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року,

                                         ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, діючої від свого імені та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_7, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, відділ державного департаменту по справам громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Алуштинського МВ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом зняття з реєстрації відмовлено.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2010 року виправлено описки в рішенні суду від 26 листопада 2009 року наступним чином: вказано ім’я позивачки – «ОСОБА_3», по-батькові відповідачки – «ОСОБА_3».

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що реєстрація відповідачів у квартирі, яка належить їй на праві власності, не перешкоджає користуванню та розпорядженню цією квартирою, необґрунтований, суперечить обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що вона має намір обміняти спірну квартиру, для чого їй необхідна згода всіх зареєстрованих у квартирі осіб, однак відповідачка цієї згоди не дає. Також, зазначає, що зняття з реєстрації відповідачок не порушує їх житлових прав, оскільки вони добровільно виселилися із спірної квартири і наміру в подальшому проживати у цій квартирі не мають. Крім того, посилається на те, що судом не було застосовано норми закону, які підлягали застосуванню, а саме: статті 386 та 391 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі поселилися до спірного житла, яке належить позивачці на праві власності, у якості членів сім’ї, а тому не можуть бути позбавлені права на проживання зі зняттям з реєстрації за підстав статті 391 Цивільного кодексу України шляхом усунення перешкод власнику квартири у користуванні майном.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що судом повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 в якості дружини онука позивачки ОСОБА_5 –ОСОБА_9 поселилася до спірного житла. Вона придбала право на проживання у АДРЕСА_1 і є зареєстрованою разом з малолітньою дочкою ОСОБА_7.

Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що після припинення сімейних відносин у зв’язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_9 відповідачки можуть бути позбавлені права на проживання в спірній квартирі, яка належить позивачці ОСОБА_5 на праві власності, лише за підстав статей 154, 107, 116 Житлового кодексу України та статті 405 Цивільного кодексу України, тому що правовідносини сторін регулюються нормами житлового законодавства, а не відповідними нормами цивільного права щодо захисту права власності.

За таких обставин, висновок суду про неможливість поновлення прав позивачки у спосіб, який вона обрала, а саме за підстав статей 386, 391 Цивільного кодексу України, є таким, що повністю ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Судді:

Яковенко Л.Г.                               Синельщікова О.В.                       Летягіна О.В.