У Х В А Л А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року травня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Синельщікової О.В.

                                          суддів Летягіної О.В.

Яковенко Л.Г.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2010 року,

                                         ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

З ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, який зареєстрований у АДРЕСА_2 проживає у АДРЕСА_3, працює головним інженером відокремленого підрозділу «Донузлавська ВЕС» Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», стягнено на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Поштове Бахчисарайського району, яка зареєстрована у АДРЕСА_2 проживає у Бахчисарайському районі у АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 у розмірі 3/8 часток заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, починаючи з 14 вересня 2009 року.

З ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнено на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки усіх видів доходу, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, тобто до 19 червня 2012 року, починаючи з 14 вересня 2009 року.

Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

З ОСОБА_6 стягнено у дохід держави державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Сімферопольському районному суді в розмірі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на користь позивачки на її утримання, суд першої інстанції  застосував норму закону, яка не поширюється на ці правовідносини, а саме статтю 183 Сімейного кодексу України, якою передбачено визначення розміру  аліментів  на дитину. Крім того, посилається на те, що судом не було прийнято до уваги, що відповідно до частини 1 статті 109 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання, і згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися за місцем проживання позивача. Отже, вважає, що оскільки він проживає Центральному районі м. Сімферополя, а позивачка у Бахчисарайському районі, то зазначена справа не підсудна Сімферопольському районному суду.    

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен приймати участь в утриманні своїх дітей до досягнення ними повноліття, а також утримувати свою дружину до досягнення їх останньою дитиною трьох років.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Відповідно до статті 180, частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За частинами 2, 4 статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_6 записаний батьком дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.5-7), які перебувають на утриманні позивачки і проживають з нею.

При визначенні розміру аліментів судом врахована можливість відповідача, який має відповідну освіту, постійну роботу в державному підприємстві та отримує стабільний дохід, надавати матеріальну допомогу позивачці на її утримання та утримання їх дітей, але добровільно свого обов’язку не виконує.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме правил територіальної підсудності та щодо змісту судового рішення, встановлені відповідно частиною 1 статті 110, частиною 3 статті 215 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів не приймає до уваги, тому що відповідно до частини 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не встановила підстав для зміни або скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.  

Судді:

Яковенко Л.Г.                               Синельщікова О.В.                    Летягіна О.В.