ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
КОПІЯ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 квітня 2010 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого: ЛЕСЯ В.І.,
суддів ЮНЕНКА М.О.,
КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ЧУБКА В.А., обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні апеляцію прокурора на постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 22 березня 2010 року про відмову в задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту стосовно обвинуваченого, колишнього помічником командира частини-начальника фінансово-економічної служби військової частини А1836
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області, проживає у місті Херсон, АДРЕСА_1
в с т а н о в и л а:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи службовою особою, помічником командира частини – начальником фінансово-економічної служби військової частини А1836, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2006-2007 років заволодів бюджетними коштами, які були виділені на грошове утримання особового складу вищезазначеної військової частини, в особливо великих розмірах на загальну суму - 1035870 грн. 52 коп.; з листопада 2004 по червень 2009 року скоїв легалізацію грошових коштів, здобутих злочинним шляхом на загальну суму не менш – 212444грн. 63 коп.; з метою приховати викрадання коштів підробляв, складав, вносив і використовував завідомо підроблені документи, що спричинило тяжкі наслідки, завдавши шкоди державі на загальну суму - 437837 грн. 55 коп., а потерпілій ОСОБА_2 на суму 25520 грн.; з листопада ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Справа № 10-12–2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції СЕМЕНЧУК О.В.
2004 по липень 2008 року, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою заволодів в особливо великих розмірах грошовими коштами громадян: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - на загальну суму – 18 тисяч доларів США і 163 700 грн., тобто, вчинив злочини, передбачені ст. ст. 191 ч. 5, 190 ч. 4, 366 ч. 2, 358 ч. 2 і 3, 423 ч. 2, 209 ч.2 КК України.
Слідчим в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України, за погодженням з військовим прокурором Південного регіону України, було внесено подання до військового місцевого суду Миколаївського гарнізону з проханням змінити раніше обрану міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 – підписку про невиїзд - на взяття під варту.
Постановою судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 22 березня 2010 року у зміні запобіжного заходу підписки про невиїзд на взяття під варту обвинуваченого відмовлено.
В апеляції прокурор ставить питання про скасування зазначеної постанови і направлення подання на новий судовий розгляд.
При цьому апелянт посилається на те, що висновок суду, викладений у постанові, не відповідає фактичним обставинам справи, суддя не в повному обсязі дослідив обставини, які були приводом до внесення подання про обрання запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., думку прокурора у підтримання апеляції, пояснення обвинуваченого, який пропонував постанову судді залишити без зміни, а апеляцію відхилити, розглянувши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення процесуальних рішень (частина перша статті 148) лише за наявності достатніх підстав вважати, що ці особи будуть намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність (частина друга статті 148).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судимий, характеризується в цілому позитивно, одружений, має постійне місце проживання.
Органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_3 в заволодінні бюджетними коштами, в їх легалізації, в підробці, складанні, внесенні і використанні завідомо підроблених документів, що спричинило тяжкі наслідки, заподіянні шкоди: державі на загальну суму - 437837 грн. 55 коп., потерпілій ОСОБА_2 на суму 25520 грн., в заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах грошовими коштами громадян: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - на загальну суму – 18 тисяч доларів США і 163 700 грн. тобто, у вчинені злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 190 ч. 4, 366 ч. 2, 358 ч. 2 і 3, 423 ч. 2, 209 ч.2 КК України.
6 липня, 9 вересня, 5 грудня, 12 грудня 2009 року та 9 березня 2010 року стосовно ОСОБА_3 порушені кримінальні справи, які об’єднані в одне провадження, за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 190 ч. 4, 366 ч. 2, 358 ч. 2 і 3, 423 ч. 2, 209 ч.2 КК України.
Підставами для зміни запобіжного заходу в подані визначено тяжкість скоєних ОСОБА_3 злочинів, затягування часу на ознайомлення з матеріалами справи.
Як видно з протоколу судового засідання, досудове розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, яка містить більше 60-ти томів, закінчено 19 лютого 2010 року. Обвинувачений знайомиться зі справою згідно графіку, що складений слідчим. Органи досудового слідства не надали суду будь яких об’єктивних доказів, які вказують на те, що обвинувачений ухиляється чи буде ухилятися від слідства і суду, перешкоджає чи буде перешкоджати встановленню істини по справі, продовжує чи буде продовжувати злочину діяльність.
Відмовляючи в задоволені подання про зміну запобіжного заходу підписки про невиїзд на взяття під варту, суддя, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні декількох злочинів, які є тяжкими, послався на те, що висновки органу досудового слідства, викладені в поданні, не дають підстав вважати, що інші заходи крім взяття під варту не забезпечать його належну процесуальну поведінку, та що він, перебуваючи на свободі, буде намагатись ухилитися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, чинити тиск на свідків.
Твердження в апеляції про те, що висновок суду, викладений у постанові, не відповідає фактичним обставинам справи, що суддя не в повному обсязі дослідив обставини, які були приводом до внесення подання про зміну запобіжного заходу, суперечить матеріалам провадження по справі.
Досліджуючи матеріали подання та документи, надані органами досудового слідства і приймаючи зазначене рішення, суддя, всупереч твердженню в апеляції, в повному обсязі дослідив обставини, які були приводом до внесення подання про зміну запобіжного заходу, а також прийняв до уваги суспільну небезпечність, тяжкість злочинів у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3. Висновок суду, викладений у постанові, відповідає фактичним обставинам справи.
Заява апелянта про необхідність обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в зв’язку з тяжкістю вчинених ним злочинів, суперечить рішенню Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.
За таких обставин колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що суддя військового місцевого суду Миколаївського гарнізону не допустив порушень вимог, передбачених ст. ст. 148, 155, 156, 165, 165-1, 165-2, 165-3 КПК України і обґрунтовано відмовив в задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366 і 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
у х в а л и л а :
Постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 22 березня 2010 року про відмову в задоволенні подання слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України, про зміну запобіжного заходу підписки про невиїзд на взяття під варту стосовно ОСОБА_3, залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
Дійсна за належними підписами.
З дійсною вірно:
Суддя військового апеляційного суду
Військово – Морських Сил А.В. КУПЕЛЬСЬКИЙ