Справа №727/10120/20

Провадження №2/718/24/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд у складі:

головуючої - судді Скорейка В.В.

секретаря судових засідань Гайдей А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в особі представника Гребенюка Олександра Сергійовича, до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Гребенюк О.С., звернувся 30.11.2020 року до Шевченківського районного суду м.Чернівців з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42 888 грн. 71 коп. за кредитним договором № б/н від 07.09.2011 року та понесених судових витрат у розмірі 2102 грн. (а.с. 1-56).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 07.12.2020 року вищевказану позовну заяву направлено до Кіцманського районного суду Чернівецької області за підсудністю.

У позові представник позивача вказує, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг та підписала заяву № б/н від 07.09.2011 року. При цьому сторони керувалися положеннями ч.1 ст. 634 ЦК України щодо укладення договору приєднання.

Зазначає, що відповідач підписуючи анкету-заяву підтвердила свою згоду на те, що вона разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

На підставі цього, банком було відкрито картковий рахунок з початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 26 000 грн. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких Клієнт дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає Банку право будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Вказує, що банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами та умовах Договору та в межах встановленого кредитного ліміту.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019. згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта, з погашення кредиту, останній зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми непогашеного кредиту в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84% для картки «Універсальна голд».

Відповідач же порушила зобов`язання за кредитним договором та з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач, станом на 05.10.2020 року має заборгованість - 42 888 грн. 71 коп., яка складається з наступного: 28 587 грн. 44 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 14 301 грн. 27 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.

З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АК КБ «ПРИВАТБАНК», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі - 42 888 грн. 71 коп., що підтверджує відповідним розрахунком.

Крім того, просить стягнути з відповідача і понесені банком судові витрати у справі у сумі 2 102 грн.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 18.01.20201 року було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про місце, день та годину слухання справи належним чином, в позовній заяві зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. Також у доданому до позовної заяви клопотанні зазначив, що банк підтримує позовні вимоги в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку банку відсутні. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення судом не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується оголошенням про виклик відповідача, яке розміщене на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, від 11.02.2021р., про що є відомості в матеріалах справи. Заяв чи клопотань від неї не надходило. Відзиву на позов остання не подала.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України, про що постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого на даний час є АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 07.09.2011 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит.

У заяві зазначено, що відповідач згідна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Судом встановлено, що в анкеті - заявці, підписаній відповідачем 07.02.2011 року, відсутні відомості про те, який саме тип кредитного продукту отримав споживач (універсальну, чи універсальну голд), які саме тарифи підлягають застосуванню відповідно до укладеного договору та який розмір процентів необхідно застосовувати до простроченої суми заборгованості.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 05.10.2020 року становить - 42 888,71 грн., яка складається з наступного: 28 587,44 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14 301,27 заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору, кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 07.09.2011 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.09.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В такому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 року №342/180/17.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює зобов`язальні правовідносини, правовідносини які регулюють позику та кредит, суд вважає, що позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості підлягає частковому задоволенню, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом у розмірі 26 000 грн. (розмір збільшеного кредитного ліміту до 26 000 грн. від 02.10.2018року). В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач не надав суду докази того, який конкретний кредитний продукт отримав споживач (універсальну, чи універсальну голд) та, відповідно, який розмір процентів необхідно застосовувати до простроченої суми заборгованості.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1 261,20 грн. судових витрат у вигляді судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5,10,18,133,141,259,263-265,280-282,289ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться по вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, тел. (056)7896021, заборгованість за кредитним договором від 07.09.2011 року в розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» витрати на оплату судового збору в розмірі 1 261,20 (одну тисячу двісті шістдесят одну ) гривню (двадцять) копійок.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В.Скорейко