ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2006 р.

Справа № 12/228-3071

 15 год. 40 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.            

при секретарі судового засідання  Александрову В.В.

розглянув справу:     

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль

до відповідача-1: Тернопільської районної державної адміністрації, м.Тернопіль

до відповідача-2: Гаї-Шевченківської сільської ради, с. Гай-Шевченківські, Тернопільського району

 

про: визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. «Про затвердження втрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови /рілля/ на території Гаї-Шевченківської сільської ради».

 

за участю представників сторін:  

позивача:

відповідача-1: Чуловський І.С. -начальник юридичного відділу, доручення №02-04/12 від 04.01.2005р.

відповідача-2: 

 

Суть справи:

Приватний підприємець ОСОБА_1, м.Тернопіль, надалі позивач звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської районної державної адміністрації, м.Тернопіль, надалі відповідач 1, до Гаї-Шевченківської сільської ради, с. Гаї-Шевченківські, відповідач 2, про визнання незаконним розпорядження Тернопільської районної адміністрації №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. «Про затвердження витрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля) на території Гаї-Шевченківської сільської ради”.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на рішення Гаї-Шевченківської сільської ради  від 30.09.2003р. №НОМЕР_2, висновок Гаї-Шевченківської сільської ради  сільської ради від 23.02.2004р., розпорядження Тернопільської районної адміністрації №НОМЕР_1 від 24.06.2005р., висновок №НОМЕР_3 від 03.03.2004р., технічний звіт ДП "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" по грунтовому обстеженню земельної ділянки площею 0,10 га, яка відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля), інші матеріали.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву за № НОМЕР_4 від 23.11.2005 р., (вх. № 20802 (н) від 24.11.2005 р.), в якому вказується, що районною держадміністрацією прийнято розпорядження №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. «Про затвердження витрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля) на території Гаї-Шевченківської сільської ради” відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 17, 207, 209 Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1999 р. № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв, які підлягають відшкодуванню”. Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримує.

Відповідач- 2 відзиву на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено.

30 вересня 2003 року Гаї-Шевченківською сільською радою Тернопільського району прийнято рішення №НОМЕР_2 „Про надання дозволу на вибір земельної ділянки під будівництво магазину-бару”, яким на підставі клопотання ОСОБА_1, дано  згоду підприємцю ОСОБА_1 на попередній вибір земельної ділянки під будівництво магазину-бару за рахунок земель житлової забудови площею 0,10 га. по АДРЕСА_2.

23 лютого 2004 року Гаї-Шевченківська сільська рада надала висновок №НОМЕР_5 згідно з яким виконком сільської ради погодив вибрану земельну ділянку в оренду на п'ять років з правом подальшого викупу у власність гр. ОСОБА_1 із земель житлової забудови на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району.

03 березня 2004 року Тернопільським районним відділом земельних ресурсів наданий висновок №НОМЕР_3, яким погоджено  вибрану земельну ділянку під будівництво магазину-бару, загальною площею 0,10 га. за рахунок земель житлової забудови на території Гаї-Шевченківської сільської ради Тернопільського району в оренду терміном на п'ять років з правом подальшого викупу. 

Згідно з вимогами законодавства у присутності підприємця ОСОБА_1 відповідною комісією було проведено обстеження ґрунтів земельної ділянки площею 0,10 га., які відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1за рахунок земель житлової забудови (рілля), за результатами якого складений Акт від 08.04.2005р.

21 квітня 2005 року ДП „Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” розробив розрахунок суми відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва здійснених на підставі ґрунтового обстеження, проведеного 06.03.2005р. на земельній ділянці площею 0,10 га., які відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1за рахунок земель житлової забудови (рілля), згідно з яким розмір втрат сільськогосподарського виробництва складає 7115 грн.

Підприємцем ОСОБА_1 на ім'я голови Тернопільської районної державної адміністрації була подана заява від 22.05.2005р. про затвердження розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, площею 0,10 га, яка відводиться під будівництво магазину-бару за рахунок земель. не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (рілля).

24 червня 2005 року головою районної державної адміністрації прийнято розпорядження „Про затвердження витрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля) на території Гаї-Шевченківської сільської ради”.

Як зазначається в розпорядженні, останнє приймалося на підставі Розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, площею 0,10 га., що відповідяться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля),  виконаного ДП „Тернопільський          науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, керуючись ст. ст. 17, 207, 209 Земельного кодексу України, постановою КМУ від 17.11.1997р. №1279 „Про розміри та порядок визначення витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництв, які підлягають відшкодуванню”, ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.

Розпорядженням №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. затверджено втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 7115 грн. за земельну ділянку, площею 0,10 га., що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля) с. Гаї-Шевченківські. і зобов'язано підприємця ОСОБА_1 вказані кошти в двох місячний термін після затвердження в установленому порядку відведення земельної ділянки перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету України та на відповідний рахунок Гаї - Шевченківської сільської ради..

Дане розпорядження райдержадміністрації просить визнати незаконним і скасувати позивач.

Оцінивши зібрані по справі докази та норми чинного законодавства, суд вважає що адміністративний позов підлягає до задоволення, а розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. „Про затвердження витрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля) на території Гаї-Шевченківської сільської ради” слід визнати незаконним і скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Земельного Кодексу України землі України за основним призначенням поділяються на категорії. Як вбачається з зазначеної статті землі житлової забудови та землі сільськогосподарського призначення виділені в окремі категорії земель.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, зокрема, відноситься рілля. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється, зокрема  на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме рішенням  Гаї Шевченківської сільської Ради №НОМЕР_2 «Про надання дозволу на вибір земельної ділянки під будівництво магазину бару»від 30 вересня 2003р., висновком Гаї Шевченківської сільської Ради №НОМЕР_5 від 23.02.2004р., висновком районного відділу земельних ресурсів №НОМЕР_3 від 03 березня 2004 р. позивачу погоджено вибрану земельну ділянку для будівництва магазин-бару загальною площею 010 га за рахунок земель житлової забудови.

Згідно з вимогами ст.207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають витрати сільськогосподарських угідь як основного засобу виробництва в сільському господарстві внаслідок вилучення їх для потреб, не пов'язанних із сільськогосподарським виробництвом.

Як вбачається з оспорюваного розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації та Розрахунку визначення суми відшкодування витрат від 24.06.2005р., позивачу належить перерахувати до Державного бюджету України, та на рахунок Гаї-Шевченківської сільської Ради 7115 грн. втрат сільськогосподарського виробництва. При цьому за основу вказано норматив витрат по Тернопільській області: рілля 124,58 тис. грн. за 1 га.

Однак, відповідачем не подано, та судом не здобуто належних доказів, які б свідчили, що земельна ділянка яка вибрана для будівництва бару-магазину є ріллею.

Так, відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об»єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. 

Відповідач-2 в порядку ст.20 Земельного кодексу України рішень про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки, яка відводилась під забудову позивачу як землі житлової забудови на іншу категорію земель не приймав.

Представник Тернопільської районної державної адміністрації в підтвердження своїх заперечень посилається на той факт що згідно витягу форми 6-ЗЕМ з піврічного звіту 2005року про категорію земель та угіддя  земельна ділянка площею 0,10 га, яку пропонується надати підприємцю ОСОБА_1. під будівництво магазину - бару числиться як рілля.

Разом з тим, відповідно до п.1 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №13 встановлено, що державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів та заінтересованих підприємств вірогідними і необхідними відомостями про природний господарський та правовий режим земель.

Зазначене виключає можливість зміни категорій земель, що визначені органом місцевого самоврядування, іншими органами.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель громадянами та юридичними особами тягне за собою наслідки визначені ст.21 Земельного кодексу України.

Крім цього, твердження представника відповідача-І  про те, що земельна ділянка відведена позивачці є ріллею спростовується даними Технічного звіту по грунтовому обстеженню земельної ділянки площею 0,10 га., яка відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової забудови (рілля), де зокрема зазначено, що земельна ділянка в даний час представлена вирівняною збитою поверхнею без рослинного покриву яка по звіту числиться ріллею (п.п.1.2.3. п.1.2. Звіту).

Прокуратурою Тернопільського району проводилась перевірка, щодо законності дій посадових осіб Гаї-Шевченківської сільської ради , Тернопільського відділу земельних ресурсів та Тернопільського обласного головного управління  земельних ресурсів при видачі довідок, які містять суперечливі дані, щодо цільового призначення земельної ділянки, яка пропонується для відведення позивачу.  

В результаті перевірки проведеної прокуратурою Тернопільського району, встановлено, що згідно генплану забудови села Гаї-Шевченківські земельна ділянка, яка відводиться позивачці позначена як дорога, а не як рілля.

За таких обставин, слід вважати, що оспорюване розпорядження не ґрунтується на вимогах Земельного кодексу, що регламентує порядок встановлення та зміну цільового призначення земель,  є таким, що не відповідає приписам ст.207 Земельного кодексу  України, порушує права та охоронювані закони позивача, а відтак підлягає до скасування.

Відповідно до ст.ст. 69, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем, а відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158, 161-163, ч. 4 ст. 167 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати незаконним Розпорядження голови районної державної адміністрації №НОМЕР_1 від 24.06.2005р. «Про затвердження втрат сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, що відводиться під будівництво магазину-бару підприємцю ОСОБА_1 за рахунок земель житлової забудови /рілля/ на території Гаї-Шевченківської сільської ради»та скасувати його.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль, АДРЕСА_3, іден.номер НОМЕР_6, - 3 грн. 40 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „21” серпня 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

 

 

Суддя                                                                                                   О.С. Скрипчук