Справа  № 2-а-52/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29  квітня  2010р.                                                                                   смт. Чернігівка

Чернігівський  районний  суд  Запорізької  області

у складі: головуючого – судді   Поди  Н.М.

за участю секретаря                -  Синяк  Л.П.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Чернігівського ВДАІ Мелінчука Олександра Юрійовича про  скасування  постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови АР № 087075 від  23.03.2010р.про накладення на  нього адміністративного стягнення інспектором  Чернігівського ВДАІ Мелінчуком О.Ю. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

В позові зазначає, що  23.03.2010 року інспектором Чернігівського ВДАІ Мелінчуком О.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому вказано, що 23.03.10р. о 17.20 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ – 21013 д/н НОМЕР_1 по вул. Гоголя  смт. Чернігівка Запорізької області здійснив  стоянку в зоні дії дорожнього знаку «Стоянка заборонена». На підставі вказаного протоколу інспектором було винесено  постанову , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності  за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, так як стоянку він не здійснював, а здійснив зупинку на узбіччі дороги, щоб зателефонувати знайомим та попрохати їх про допомогу, оскільки зламався його автомобіль.

 У судовому засіданні   представник  позивача,  ОСОБА_3  просив   суд  позов задовольнити та скасувати постанову,  в  зв”язку  з  відсутністю  в  діях  позивача  складу адміністративного  правопорушення.  ОСОБА_1 здійснив  вимушену  зупинку  в  зв”язку  з поломкою  автомобіля. Відповідно  до  ПДР України,  позивач  приймав  міри   для  того  щоб  прибрати  автомобіль,  викликав    допомогу. Тим  більше    він  мав  право   вимушеної  зупинки до  5  хв. Відповідачем  не  надано  доказів,  що  позивач здійснив стоянку  у  місці забороненої  стоянки.

Інспектор  Чернігівського  ВДАІ  Мелінчук О.Ю. в  судовому  засіданні  позов  не  визнав,  вказавши,  що  відповідачем  було  вчинено  адмінправопорушення    передбачене  ст.122  ч.1 КУпАП. Ним    було  встановлено,  що  позивач  здійснив  стояну  в  місці  де  заборонена стоянка. Позивач  не  виконав  вимоги ПДР України  при  вимушеній  зупинці. Свідків   не  було   при  складанні  протоколу. Автомобіль  позивача  знаходився  у  місці  забороненої  стоянки  більше  10хв. Просив  у  задоволенні  позову  відмовити.

Заслухавши  представника позивача,  відповідача,  вивчивши  та  дослідивши  матеріали  справи, а також  відповідно  до  ст. 280 КУпАП , з’ясувавши  обставини, що  мають  значення  для  правильного  вирішення  справи, суд  приходить  до  висновку, що   позов     підлягає    задоволенню  з  наступних  підстав.

В  судовому  засіданні  встановлено, що 23.03.2010р.  інспектором  Чернігівського  ВДАІ  Мелінчуком О.Ю.  за ознаками правопорушення,  передбаченого    ч.1 ст. 122 КУпАП.    складено протокол серії АР № 227529 про адміністративне  правопорушення, у якому зазначено, що  ОСОБА_1  керуючи автомобілем ВАЗ – 21013 д/н НОМЕР_1 по вул. Гоголя  смт. Чернігівка Запорізької області  здійснив  стоянку в зоні дії дорожнього знаку «Стоянка заборонена».

Того ж  дня,   інспектор  ВДАІ  Мелінчук О.Ю.  виніс  постанову  АР 087075, у  якій   визнав  ОСОБА_1 винним  у скоєнні адміністративного  правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП   і  наклав  на  нього  адміністративне  стягнення  у  вигляді  штрафу  у  розмірі  255,00 грн.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні   правопорушення - орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна  дана особа   в його вчиненні, чи  підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є  підстави  для  передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також  з"ясувати інші обставини, що мають  значення для правильного вирішення  справи.

За змістом ст. 9 КАС  України,  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч.1, ч.2,  ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються  її  вимоги та заперечення.  

Вирішуючи позов на користь позивача, суд знаходить твердження позивача про те, що він   здійснив  вимушену  зупинку  не  більше  5  хвилин в  зоні  дії  дорожнього знаку,  стоянка  заборонена.

Відповідач  в  судовому засіданні  не  надав  докази  підтверджуючі,  що  позивач  здійснив   стоянку в  місці  заборони   більше  5  хвилин  та  доказів,  що  позивач  не  здійснював  вимушеної  зупинки   більше  5  хвилин. Час  знаходження  позивача   на  стоянці  сертифікованим  спеціальним  приладом  не  вимірювався,  свідки  по  справі  відсутні.  

З огляду на викладене суд знаходить, що  відповідач в  судовому  засіданні не довів обґрунтованість своїх заперечень, що позивач порушив правила дорожнього руху України. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача  складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 9, 69, 70, 71, 86, 122, 128, 158-160, 162, 171, 185, 186 КАС України, ст. ст. 1, 7, 9, 251, 280, 122 ч. 1, 22, 288 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  до інспектора  Чернігівського ВДАІ Мелінчука Олександра Юрійовича про  скасування  постанови  про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову АР № 087075 від 23 березня 2010року, винесену інспектором Чернігівського ВДАІ Запорізької області Мелінчуком Олександром Юрійовичем  за ознаками правопорушення,  передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, відносно  ОСОБА_1, а адміністративну справу як неправомірну  закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж строку, встановленого для подання заяви про оскарження.

Суддя                                         Поди  Н.М.