справа №-2-459/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 лютого 2010 року                                                                          м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді      Літвин О.О.

при секретарі             Сарган О.А.

      з участю :        позивачки                  ОСОБА_1

відповідача                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до  ОСОБА_2

про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно на час навчання сина.

В обґрунтування позову зазначає, що в 1994 році розлучилась з відповідачем і згідно рішення суду він сплачував аліменти на її користь на утримання їх сина до 23.06.2009 року, тобто до повноліття сина. На сьогоднішній день син навчається в Новоград-Волинському промислово-економічному технікумі за контрактом на платній основі і одній тяжко його утримувати та сплачувати за навчання. Відповідач, в свою чергу, перестав добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

В судовому засіданні позивачка  свої вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позові, просила їх задовольнити.    

Відповідач позов визнав частково, погоджується на сплату аліментів в розмірі 250 грн. щомісячно, посилаючись на те, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу. Крім того, має нерегулярний та мінливий дохід, займаючись монтажем систем опалення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши  докази  по  справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який 19.12.1994 року був розірваний (а.с.4) . Від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3), який проживає разом з позивачкою (а.с.5)  і з 01.09.2008 року по 01.07.2011 року навчається на ІІІ курсі Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму за контрактом, на платній основі (а.с.7).

Відповідач займається підприємницькою діяльністю – монтажем систем опалення, що підтверджується копіями свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та про сплату єдиного податку (а.с.24, 25).   Згідно повідомлення державної податкової інспекції в Ємільчинському районі від 27.11.2009 року слідує, що валовий дохід відповідача від за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року склав 13 712 грн. (а.с.11).

З договору від 07.08.2008 року, укладеного між  Новоград-Волинським промислово-економічним технікумом в особі його директора та позивачкою  слідує, що загальна вартість навчання ОСОБА_3 становить 3 600 грн. на навчальний рік. (а.с.26)

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання, і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу і право на звернення до суду з таким позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина та платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дочки, сина; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином;  інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до абзацу 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як встановлено в судовому засіданні і слідує з матеріалів справи, спільний син сторін ОСОБА_3, який на момент подачі позовної заяви до суду досяг повноліття, навчається на платній основі в Новоград-Волинському промислово-економічному технікумі та додатково потребує матеріальної підтримки з боку батьків. В ідповідач – батько ОСОБА_3, вдруге одружився на ОСОБА_5 (а.с.12) , від даного шлюбу має неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13, 14), які проживають разом з ним  (а.с.23).

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи те, що відповідач позов визнав частково та згоден сплачувати аліменти в розмірі 250 грн. щомісяця на повнолітнього сина ОСОБА_3 , який навчається та потребує матеріальної допомоги, суд приходить до висновку, що він спроможний сплачувати частково аліменти в розмірі, зазначеному в  позові.

Закон рівною мірою покладає обов’язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина на обох батьків. Позивачкою не було надано доказів, які б давали підстави для встановлення розміру аліментів у сумі більшій, ніж 250 грн. на місяць, і не заявлялись клопотання про витребування таких доказів у відповідача або з іншого джерела.

Відтак, суд вважає позовні вимоги дещо безпідставно завищеними і, враховуючи матеріальний стан відповідача, наявність у нього іншої сім’ї та неповнолітніх дітей, яких він утримує – задовольняє їх частково – стягує з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина на період його навчання в розмірі 250 грн. щомісячно, що буде відповідати як інтересам сина, так і матеріальному становищу та стану здоров’я платника аліментів.

Крім того, суд стягує з відповідача в дохід держави – судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи  в  сумі 120 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 182, ст.ст. 191, 199-201 Сімейного кодексу України, суд, –    

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 250 (двісті п’ятдесят)  грн. щомісячно, починаючи з 19 листопада 2009 року   до  закінчення його навчання – 01.07.2011 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави – судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна)  грн. та витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи  в  сумі 120 (сто двадцять)  грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Згідно ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча                                           О.О. Літвин