справа №-2-821/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді…………………Літвин О.О.
при секретарі……………………..Сарган О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про розірвання шлюбу , –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 01.06.2002 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування позову зазначає, що відповідач ставив власні інтереси вище сімейних, не належним чином утримував сім’ю, самоусунувся від виховання дитини, іноді вживав спиртні напої. Внаслідок неправомірної поведінки відповідача, на початку січня 2010 року вони остаточно припинили подружні відносини. Вважає, що їх шлюб остаточно припинив існування, поновлення подружніх відносин неможливе.
В судове засідання позивачка не з’явилася, направила до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, на розлученні наполягала.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву в якій просить справу розглянути у його відсутність, позов визнав, зазначив, що примирення між ними неможливо.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01.06.2002 року (а.с.4) , від якого мають неповнолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Різниця в поглядах на права та обов’язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між позивачкою та відповідачем.
Перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім’ї, про що свідчить той факт, що на протязі певного періоду часу вони спільно не проживають і не підтримують шлюбних відносин, які поновлювати наміру не мають.
В попередньому судовому засіданні та в своїх письмових заявах, сторони наполягали на розірванні шлюбу, вважаючи примирення і збереження їх сім’ї неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім’ї неможливе.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сім’я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін та їх неповнолітньої дитини, що має суттєве значення для них, тому є підстави для розірвання шлюбу.
Отже, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Дитину, доньку ОСОБА_4, суд залишає на вихованні з позивачкою за її клопотанням, оскільки спору про це у сторін не виникло.
Враховуючи те, що позивачка просила покласти витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС, на відповідача, суд звільняє її від сплати цих витрат і покладає сплату державного мита в сумі 17 грн. на відповідача. Крім того, з відповідача також належить стягнути судові витрати, понесені позивачкою при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянами України, зареєстрований 01.06.2002 року Киянською сільською радою Новоград-Волинського району Житомирської області, актовий запис № 02, розірвати .
Доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні з позивачкою ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в сумі 17 (сімнадцять) грн.
Згідно ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча О.О.Літвин