справа №-2-361/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………Літвин О.О.
при секретарі…………………..Сарган О.А.
з участю : представника позивача………..Кармазіної Г.А.
відповідачки……………………ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго»
до ОСОБА_4, ОСОБА_5
про стягнення заборгованості за централізоване опалення, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за централізоване опалення в сумі 690 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., понесені ним при подачі позову.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка ОСОБА_4 є власницею квартири АДРЕСА_1, та разом з відповідачем ОСОБА_5, який також зареєстрований в цій квартирі, отримують послуги з теплопостачання, які їм надає комунальне підприємство Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» на підставі договору № 110319 про надання населенню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 24.12.2007 року (далі – Договір). Всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України відповідачі вчасно не розраховувалися за надані послуги, незважаючи на нагадування, внаслідок чого утворилася заборгованість з 01.01.2008 року по 15.04.2009 року на суму 690 грн. 91 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених в позові, просила їх задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позову не визнала. Пояснила, що власниками квартири є вона, її син від першого шлюбу ОСОБА_5 та покійний чоловік ОСОБА_6, який у 2000 році помер. Після смерті останнього в 2001 році звернулась до Новоград-Волинського КЕЧ району, яким на той час надавались послуги, крім інших, з теплопостачання, з відповідною заявою про нарахування їй та її сину комунальних послуг пропорційно належної їм на праві власності на житло, яка була задоволена. Відтоді всі комунальні послуги на квартиру нараховуються на два особові рахунки, один з яких належить померлому чоловікові, інший – їй та її сину. Вимоги договору, укладеного з позивачем в грудні 2007 року, виконує повністю, оскільки опалювальна площа квартири в ньому зазначена 31,02 м2, тобто 2/3 частини квартири.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник квартири (споживач) зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері даних послуг.
Статтею 24 Закону «Про теплопостачання» передбачено основні обов’язки споживача теплової енергії, якими, крім інших, є додержання вимог договору і нормативно-правових актів.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло (а.с.18) , квартира АДРЕСА_1, загальною площею 49,4 м2 (далі – Квартира) на праві спільної власності належить відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 (а.с.48) , який 19.10.2000 року помер (а.с.43).
За заявою відповідачки ОСОБА_4 плата за обслуговування житла та комунальних послуг їй з сином – відповідачем ОСОБА_5, який разом з нею зареєстрований у Квартирі (а.с.5) , з 2002 року Новоград-Волинською квартирно-експлуатаційною частиною району нараховується пропорційно належної їм на праві власності на житло частки, тобто – 2/3. (а.с.29)
З 24.12.2007 року між відповідачкою ОСОБА_4 та позивачем виникли договірні зобов’язання, за якими останній надає відповідачці послуги з теплопостачання, а вона, в свою чергу, повинна сплачувати їх вартість за встановленими тарифами не пізніше 30-31 числа розрахункового місяця (а.с.5). Пунктом 3.1. Договору передбачена опалювальна площа квартири – 31,02 м2. (а.с.6) Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться на основі платіжних документів (платіжної квитанції), які виписуються виконавцем (позивачем), в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.5.5. Договору).
Нарахування послуг з централізованого опалення квартири відповідачів здійснювалось на два особові рахунки: № 110319 – відповідачки ОСОБА_4 та № 110320 – померлого ОСОБА_6 (а.с.49-52).
З довідки про нарахування та оплату послуг з централізованого опалення зазначеної квартири видно, що заборгованість в сумі 690 грн. 91 коп. станом на 16.02.2010 року за період часу з 01.12.2007 року по 15.04.2009 року виникла по особовому рахунку померлого чоловіка відповідачки – ОСОБА_6, на ім’я якого також виписувались та направлялись попередження про виникнення заборгованості за отриману теплову енергію та необхідності її погашення (а.с.7). Нарахування оплати за послуги з теплової енергії на особовий рахунок відповідачки ОСОБА_4, останньою в повній мірі проплачувались (а.с.47) , що не заперечувалось в судовому засіданні самим представником позивача, а також підтверджується копіями розрахункових квитанцій за 2007-2009 роки (а.с.21-24,30).
Посилання представника позивача на те, що відповідачі з моменту передачі котельні, від якої опалюється житловий будинок, від Новоград-Волинської КЕЧ району до позивача, тобто з 01.12.2007 року з заявами про поділ особових рахунків не звертались, судом не можуть братися до уваги, оскільки з відповідною заявою відповідачка ОСОБА_4 наприкінці 2001 року зверталась безпосередньо до Новоград-Волинської КЕЧ району, яка на той момент надавала послуги з теплової енергії, і не зобов’язана була повторно звертатись з такою ж заявою до позивача. Крім того, позивачем 24.12.2007 року було укладено з відповідачкою Договір про опалення 2/3 частини її Квартири, а також платіжні квитанції ним виписувались саме на 31,03 м2 площі опалювальної Квартири.
Також безпідставними є доводи представника позивача в частині того, що після смерті ОСОБА_6 єдиними його спадкоємцями, а відтак і власниками Квартири, є відповідачі, які зобов’язані сплачувати усі нараховані послуги за теплову енергію. В даному випадку між сторонами виникли договірні зобов’язання, що виникають з умов Договору, за яким позивач надає відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на 2/3 площі опалювальної Квартири, які відповідачами, в свою чергу, виконуються належним чином (ст. 526 ЦК України).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачами належним чином виконуються умови Договору та їх обов’язок своєчасно вносити плату за теплову енергію, що також випливає зі ст. 68 Житлового кодексу України та ст. 20 Закону України «Про житло-комунальні послуги», відтак позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, останній компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 525, 526 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за централізоване опалення відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча О.О.Літвин