Справа №2-512/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року  

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючої – судді Савицької  Л. Й.,

               при секретарі Змієвській І.А.,

з участю: позивачки ОСОБА_1

                  відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Новограді-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 у вищевказаному позові до суду просила розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований в 2007 році, а їхню неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання з нею.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що шлюб з відповідачем виявився невдалим та вони припинили спільне проживання з грудня місяця 2008 року через його поведінку. Під час спільного життя з відповідачем виявилося, що вони мають різні погляди на спосіб спілкування та життя, а також через відсутність спільних інтересів та різних поглядів на права та обов’язки подружжя, постійні сварки і скандали між ними поступово погіршилися взаємовідносини і, як наслідок, вони припинили подружні відносини, які позивачка поновлювати не бажає.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України  судове рішення ухвалюється у попередньому судовому засіданні в разі визнання позову в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд задовольняє позов з таких підстав.

З пояснень позивачки, свідоцтва про одруження та копії свідоцтва про народження дитини видно, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2007 року, від якого мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

 За час спільного проживання подружжя не зуміли створити міцної сім'ї. Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків. Позивачка в судовому засіданні наполягала на розірванні шлюбу, вважаючи збереження сім'ї неможливим, проти чого відповідач не заперечував.

З огляду наведеного, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має суттєве значення для них, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Отже позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Суд  стягує з позивачки ОСОБА_1 на користь держави судовий збір при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС  в розмірі 17 грн. та звільняє від цих витрат відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 57, 79, 88, 130, 160,  208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянами України, зареєстрований 28 липня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану, Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, запис №253, розірвати.

Сина ОСОБА_3, 2007 року народження, залишити на вихованні з позивачкою ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в  розмірі 17 грн., ОСОБА_2 звільнити від сплати зазначених витрат.

До апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд на рішення можуть бути подані: заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча: