Справа № 2-1295

                                                                                                                                     2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Донецьк                                                                                                        20 травня 2010 р.

                      Кіровський районний суд м. Донецька в складі: головуючої судді – Гладишенко І.В., при секретарі – Мінченковій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -    

в с т а н о в и в :

                  Позивач ОСОБА_1 10.02.2010 року звернувся до суду  із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14.07.1984р. він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Шлюб реєстрували у  Кіровському районному відділі РАЦС м. Донецька, актовий запис № 593. Від спільного життя с відповідачкою неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини з ОСОБА_2 припинені, в зв'язку з тим, що вони втратили один до одного почуття гідності і любові. Вважає, що їх сім’ю зберегти неможливо, шлюб зберігається лише формально, тому просить суд розірвати їх шлюб. Спора про майно не має.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, про причини не явки суд не повідомила. Суд вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, постановивши заочне рішення.

Відповідно до вимог ст.112 Сімейного Кодексу України і роз’ясненням п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 проголошена Конституцією України, охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що сім’я  розпалась, її збереження стало неможливим, в зв’язку з тим, що подружжя не підтримують шлюбні стосунки, проживають окремо та не мають почуття любові та поваги один до одного. При таких обставинах суд дійшов до висновку про те, що спільне проживання подружжя не можливо. Приймаючи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, тривалість їх спільного не проживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємини суд вважає, що збереження цього шлюбу стало неможливим, тому визнає позов про розірвання шлюбу обґрунтованим і належним до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд враховує ступінь вини кожного з подружжя в розпаді сім’ї та вважає за необхідне в повному обсязі покласти їх на позивача, звільнивши відповідачку від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 110, 112 СК України. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.07.1984р. у  Кіровському районному відділі РАЦС м. Донецька, актовий запис № 593 – розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 17 грн, звільнивши ОСОБА_2 від їх сплати.

Заочне рішення може бути переглянуто прийнявшим його судом по письмовій заяві відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана в межах 10 днів з дня отримання його копії.

 На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня його проголошення до суду першої інстанції.

             Апеляційна скарга на рішення суду  подається  в протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя :