Справа 2- 1735\10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    14 травня 2010 року Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

головуючої – судді             Акімченко Ю.П.

при секретарі -                             Ястребовій В.А. ,

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії, суд ,-

В С Т А Н О В И В

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії.

 В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності  з 01.01.2006 року,  має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Представник відповідача в наданих запереченнях зазначила, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Наполягала на відмові в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причину неявки не повідомили, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена  до категорії дітей війни (а.с.8), знаходиться на обліку в м. Дебальцевому та отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7  цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6- протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням   з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом (489-16), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених  законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із зазначеного за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  № 489-У від 19.12.2006р. (у редакції Закону України від 15.03.2007р. № 749-У, який набрав чинності 28.03.2007р.) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність, затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року – 380 грн., з 1 квітня 2007 року – 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року – 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 9 липня 2007 року – 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року – 124 грн. 53 коп.

Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня  2007 року № 107-VI (надалі -  Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно  до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року , втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.  Передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії  з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 58 Закону України «Про державний бюджет  України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 року – 470 грн., з 1 квітня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Також судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії посилання відповідача на ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях  загальнодержавної сфери розповсюдження.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги і зобов’язати здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.09.2008р., з 01.10.2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Позивачем сплачено держмито в сумі 17 грн. та витрати з ІТЗ в сумі 37 грн. З урахуванням, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю, при вирішенні питання розподілу судових витрат, підлягає стягненню на користь позивача з державного бюджету сума судових витрат по сплаті держмита в сумі 17 грн. та витрати з ІТЗ в сумі 37 грн.  

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст..5-7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст..71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, ст..14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 213-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України  у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов’язання проводити виплату підвищення до пенсії задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області  в виплаті ОСОБА_1 недоотриманих сум підвищення пенсії  за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року;  з 22.05.2008 року до 30.09.2008 р.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008  року, з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцевому Донецької області  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України про «Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті держмита в сумі 17 грн. та витрат з ІТЗ в сумі 37 грн.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подане протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу – протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Донецької області через суд м. Дебальцеве.  

Суддя Дебальцевського

міського суду                             Ю.П. Акімченко