Справа № 1-93-2010 р.                 В И Р О К                  

                              ІМЯМ   УКРАЇНИ

    30 квітня 2010 р. Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

    судді         -Костенко О.Ф.

    при секретарі -Пирог В.В.

    з участю прокурора -Дей С.Г.

    потерпілої -ОСОБА_1

    законного представника потерпілої-ОСОБА_3

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживає без реєстрації в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, перебуває у цивільному шлюбі, має 2-х неповнолітніх дітей, не працює, на обліку в районному центрі зайнятості не перебуває, раніше був засуджений: 1) 10 червня 2002 року Бахмацьким райсудом Чернігівської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, іспитовий строк 2 роки; 2) 12 червня 2004 року тим же судом за ст. 185 ч.3 КК України, із застосуванням ст.71 КК України , до 4-х років позбавлення волі в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України ,-

                        В С Т А Н О В И В :

    01 березня 2010 року, близько 20 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в жилому будинку АДРЕСА_2, Бахмацького району, Чернігівської області по місцю свого проживання  на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс малолітній доньці своєї співмешканки – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, декілька ударів кулаком по тілу, та, піднявши, вдарив останню головою об стіну кімнати, внаслідок чого ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої тімяної області голови та забійної рани правого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи №62 від 19.03.2010 року по ступеню тяжкості, як разом взяті, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоровя.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у предявленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що він погоджується з доказами, які були зібрані в ході досудового слідства, і містяться в кримінальній справі.

    Підсудний пояснив, що він проживав в АДРЕСА_2 разом із співмешканкою ОСОБА_3 та шістьма неповнолітніми дітьми, двоє із яких є їх сумісними, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8. Від колишнього чоловіка його співмешканка має 4-х дітей: дочку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11. 01 березня 2010 року, близько 20 години, він прийшов додому в стані алкогольного спяніння, так як випив близько 400 грамів горілки. У звязку з цим у них зі співмешканкою виникла сварка у прихожій кімнаті будинку. Під час сварки в кімнату зайшла донька його співмешканки ОСОБА_1. Він побачив її і згадав, що вона зїла цукерки, які залишали для найменшої його рідної доньки ОСОБА_4.

    Через це він вирішив її покарати, а тому схопив її за праве плече, накричав на неї, обізвав образливим словом, але яким саме вже не памятає. Після цього він взяв її своїми руками під пахви і почав трясти, продовжуючи кричати на дитину. Детально, що у цей час відбувалось, він не памятає в звязку з тим, що знаходився у той час у нетверезому стані. Співмешканка намагалася забрати у нього дитину, але він її відштовхнув. Після цього, він, піднявши ОСОБА_1 в повітря, почав трясти її. Він стояв біля стіни і вона вдарилася об стіну кімнати, яка була обкладена кахельною плиткою, головою, а саме, тімям. Після цього до нього підбігла його співмешанка і почала відтягувати його від ОСОБА_1. Він відпустив дівчину і вона відразу вибігла з будинку, при цьому вона була одягнута у кофту, спортивні штани та носки. Близько 24 години ОСОБА_1 знайшла його співмешканка у нежилому господарстві, яке знаходиться по-сусідству з їх помешканням. Він також намагався її знайти, але не знайшовши, пішов до будинку своїх батьків. Крім часткового визнання своєї вини підсудним у скоєному злочині його вина підтверджується іншими доказами.

    Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 в присутності законного представника – матері ОСОБА_3 і педагога – ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає разом із своєю матірю – ОСОБА_3 і її співмешканцем – ОСОБА_2 і своїми братами та сестрами: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8. 01 березня 2010 року, близьбко 20 години, ОСОБА_2 прийшов додому в стані алкогольного спяніння. У звязку з цим між ОСОБА_2 і матірю виникла сварка у прихожій будинку. У цей час вона зайшла з вулиці до будинку. Була одягнута у спортивний костюм і куртку. На голові у неї був одягнений копюшон з куртки. ОСОБА_2, побачивши її, почав кричати, обзивати нецензурними словами за те, що вона зїла цукерки, які він залишив для її сестри, своєї старшої дочки ОСОБА_4 Він підбіг до неї, схопив за куртку та почав трясти. Потім, взявши за куртку, підняв її угору і двічі вдарив головою об стіну кімнати, яка була обкладена кахельною плиткою. Після цього, він пустив одну руку, а кулаком іншої руки намагався вдарити її в лівий бік живота, в районі нижнього краю ребер. Але так, як її мати намагалася відтягнути ОСОБА_2 від неї, то сильно вдарити йому не вдалося, він лише зачепив її. Після цього, вона випала з куртки, оскільки вона не була застебнута, і вибігла з хати на вулицю, залишившись одягнутою у кофту, спортивні штани та носки. Вона сховалася у дворі нежилого господарства, яке розташоване по-сусідству з їхнім, щоб її не знайшов ОСОБА_2, бо дуже його злякалась. Через деякий час її знайшла мама та дала теплий одяг. Вона дуже змерзла та злякалась, сидячи у нежилому господарстві. Вона відмовилась йти  додому, бо боялась, що ОСОБА_2 буде знову її бити та лаяти, а тому мама відвела її до сусідів, де вона і ночувала. Наступного дня, зранку, вона пішла до школи. Згодом прийшла лікар і оглянула її. На голові у неї була виявлена шишка. Раніше ОСОБА_2 застосовував фізичну силу до її братів і сестер.

    Покази потерпілої в частині спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2, підтверджуються також протоколом огляду місця пригоди, висновком судово-медичної експертизи.

    Відповідно до протоколу огляду місця пригоди (а.с.7-8) тілесні ушкодження потерпілій були спричинені в будинку АДРЕСА_2, Бахмацького району, Чернігівської області, в прихожій кімнаті, де одна стіна обкладена кахельною плиткою.

    Згідно із висновком судово-медичної експертизи №62 (а.с.25), у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді гематоми правої тімяної обсласті голови, забійної рани правого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя.

    Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11  пояснив, що 01 березня 2010 року, близько 23 години, він знаходився вдома та дивився телевізор. В цей час у вікно його будинку хтось постукав. Через вікно він поцікавився, хто стукає, і йому відповіли, що це сусіди. Коли він відчинив двері, то побачив, що це дійсно були його сусіди ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_1. Вони зайшли до його будинку і він помітив, що останні були перелякані та схвильовані. На його запитання про те, що сталося, ОСОБА_3 розповіла, що її доньку ОСОБА_1 та її саму побив ОСОБА_2. ОСОБА_3 попросила, щоб дочка ОСОБА_1 переночувала у нього , на що він погодився. Після цього, ОСОБА_3 попросила сходити з нею додому, так як боялась співмешканця. На це прохання він погодився, але коли вони прийшли до неї додому, то ОСОБА_2 вдома вже не було.

    Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України були кваліфіковані правильно, так як підсудний умисно заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя.

    Вирішуючи питання про міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а він законом віднесений до злочинів невеликої тяжкості, від скоєння цього злочину не настало тяжких наслідків. Підсудний як особа, помісцю проживання характеризується з негативної сторони, раніше притягувався до кримінальної і адміністративної відповідальності. Після звільнення із місць позбавлення волі за раніше скоєні злочини, на шлях виправлення не став, скоївши новий злочин. Не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. У лікаря – нарколога на обліку не значиться. Як помякшуючі обставини суд враховує те, що він має на утриманні малолітніх дітей. Як обтяжуючі обставини суд враховує те, що підсудний скоїв злочин щодо малолітньої особи, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, а також рецидив злочинів.

    З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного обставин, що помякшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у виді громадських робіт, так як таке покарання є необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

    Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

                     З А С У Д И В :

    ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

     Строк відбуття покарання засудженому слід рахувати з часу приведення вироку до виконання. До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому слід залишити у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                    Суддя