Справа №2-590

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09 квітня 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

    В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Першотравневого районного суду м.Чернівці з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства.

    Посилалась на те, що з жовтня 1994 року по вересень 2002 року вона проживала з ОСОБА_3 однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

    ІНФОРМАЦІЯ_4 року у них народилась донька ОСОБА_4.

    Незважаючи на те, що батьком дитини є ОСОБА_3, останній відмовився подати в органи РАГСу заяву про реєстрацію батьківства, а тому дитина за її (позивачки) вказівкою в Книзі реєстрації народжень була записана за її прізвищем.

    За життя ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_4 своєю дитиною, піклувався про неї, приймав участь у вихованні та утриманні дитини. Зокрема, забирав її (позивачку) з пологового будинку разом з новонародженою донькою, відразу ж після народження доньки вони разом проживали у матері ОСОБА_3 в с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області. За ініціативою ОСОБА_3 доньку було похрещено в Свято-Миколаївському соборі в м.Чернівці в її (позивачки) відсутність, де в свідоцтві про хрещення донька за вказівкою ОСОБА_3 була записана як ОСОБА_4

    При оформленні доньки в дошкільний навчальний заклад №40 ОСОБА_3, пред’явивши свій паспорт, записав її на своє прізвище. Під час перебування доньки в ДНЗ №40 цікавився її життям, проявляв турботу, приводив її в дитячий заклад та забирав додому.

    Донька по 2002 рік перебувала в Чернівецькій міській дитячій поліклініці на обліку під прізвищем ОСОБА_4

    Також ОСОБА_3 регулярно провідував доньку під час її навчання в 1-му та 2-му класах ЗОШ №2 м.Чернівці.

    Крім того, позивачка вважає, що участь ОСОБА_3 у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_4 підтверджується тим, що 20.12.2000 року він подарував їй (позивачці) Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 де в подальшому вони всі троє разом проживали однією сім’єю.

    Тобто, протягом тривалого часу ОСОБА_3 проявляв до доньки ОСОБА_4 батьківську турботу, цікавився її навчанням, що є підставою для встановлення факту батьківства.

    Встановлення цього факту необхідне для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали в повному об’ємі та підтвердили викладені в позовній заяві обставини.

    Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, давши з цього приводу суду відповідні пояснення.

    Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до переконливого висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав:

    Так, судом встановлено, що з листопада 1994 року по липень 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у фактичних подружніх стосунках без реєстрації шлюбу. Від фактичних шлюбних стосунків у них ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилась донька ОСОБА_4

    Із-за відсутності згоди ОСОБА_3, в Книзі записів народжень донька, у відповідності до ч.2 ст.55 КпШС України, записана за вказівкою матері як ОСОБА_4.

    Після народження дитини ОСОБА_3 провідував позивачку з новонародженою донькою в пологовому будинку, за його проханням рідний брат ОСОБА_8 забирав їх з пологового будинку додому.

    03.11.1996 року з ініціативи ОСОБА_3 та за його участі у відсутність позивачки було проведено хрещення доньки ОСОБА_4 в Свято-Миколаївському кафедральному соборі м.Чернівці та записано дитину на прізвище ОСОБА_4

    Наведені обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та копією свідоцтва про народження дитини (а.с.11), свідоцтвом про хрещення (а.с.6).

     Згідно довідок дошкільного навчального закладу №40 м.Чернівці від 22.09.2000 року та від 18.03.2003 року при оформленні в ДНЗ ОСОБА_3, пред’явивши свій паспорт, записав доньку ОСОБА_4, 1995 року народження на своє прізвище. Під час перебування дитини в ДНЗ батько приводив її і забирав додому, цікавився її життям в ДНЗ (ц/с №2-1018/09 а.с.6), цікавився її розвитком, приносив з роботи довідки на пільгову оплату як медичний працівник (ц/с №2-678/2000 а.с.4).

    Відповідно до довідки №109 від 14.12.2004 року Чернівецької міської дитячої поліклініки дитина ОСОБА_4, 1995 року народження з 1997 року по 2002 рік знаходилась на обліку в МДП під прізвищем ОСОБА_4 (ц/с №2-1018/09 а.с.20).

    Із характеристики ЗОШ №2 м.Чернівці вбачається, що батько дитини ОСОБА_4 – ОСОБА_3 регулярно провідував дитину під час навчання в 1-2 класах (ц/с №2-1018/09 а.с.21).

    Також судом встановлено, що після народження доньки ОСОБА_4 позивачка з донькою та ОСОБА_3 певний період часу проживали у матері ОСОБА_3 в с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області. На протязі 3-х років позивачка не працювала.

    Разом з тим, ОСОБА_3 працював асистентом кафедри «Анестезіології та реанімації» Буковинської державної медичної академії, де отримував заробітну плату, на яку утримував позивачку з донькою (ц/с №2-1018/09 а.с.7).

    Аналізуючи покази допитаних в судовому засіданні зазначених вище свідків, в тому числі і покази неповнолітньої ОСОБА_4, письмові докази по справі, суд приходить до переконливого висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що від самого народження неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_3 любив її, проявляв батьківську турботу, спільно з позивачкою приймав активну участь у вихованні та утриманні дитини.

    Про те, що після народження доньки ОСОБА_4 ОСОБА_3 повністю взяв на себе всі клопоти по вихованню дитини та матеріальне забезпечення він сам підтверджував в судовому засіданні 09.11.2000 року при розгляді Хотинським районним судом Чернівецької області цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до нього про встановлення батьківства і стягнення аліментів, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом судового засідання та ухвалою цього суду від 14.12.2000 року, згідно якої ОСОБА_3 позов визнав ц/с №2-678/2000 а.с.17-20,25).

    Безпосередню участь ОСОБА_3 у вихованні та матеріальному утриманні доньки ОСОБА_4 свідчить і той факт, що 21.12.2000 року він добровільно відчужив Ѕ частину належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, тим самим створив нормальні умови для виховання та матеріального утримання доньки (а.с.10).

    Участь ОСОБА_3 у вихованні доньки ОСОБА_4 також підтверджується долученими до матеріалів справи фотознімками, на яких він зображений з донькою (а.с.81-83).

    Судом також встановлено, що в ході розгляду Першотравневим районним судом м.Чернівці цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було задоволено клопотання позивачки та її представника і ухвалою суду від 17.08.2008 року була призначена по справі судово-генетична експертиза. Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 від її проведення письмово відмовився, мотивуючи передчасністю її призначення (а.с.134-140). У зв’язку з неявкою ОСОБА_3 до експертної установи, експертиза не була проведена (а.с.142).

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер (а.с.44,84).

    Відповідно до ч.1 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

    З огляду на зазначені вище вимоги закону, а також враховуючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог саме з підстав спільного виховання та утримання дитини ОСОБА_4 ОСОБА_3 разом з позивачкою ОСОБА_1

    Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

    Суд вважає, що позивачка надала суду достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

    В той же час, відповідачка будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надала.

    Встановлення факту батьківства необхідне для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

    Враховуючи наведене, керуючись ст.53 КпШС України, ст.ст.130, 135 СК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 88, 146, 208, 209, 212-215, 218, 256 ч.2, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Встановити факт батьківства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Хотин Чернівецької області.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 46 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя Першотравневого

    районного суду м.Чернівці                         В.Т.МАРЧУК