справа № 2-502/10 р.

  Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И                  

01 березня 2010 року                                                                              Хмельницький міськрайонний суд

                                               Хмельницької області в складі:

                                                                            головуючого- судді Фурика Ю.П.,

                                                                            при секретарі Токун С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення заборгованості за договором позики,                  

      встановив:

22 травня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 розписку від 22 травня 2004 року. Згідно з умовами вказаного договору, Леус передав, а ОСОБА_2 прийняв та зобов’язався повернути позикодавцеві до 22 вересня 2004 року кошти в розмірі 5350 грн. Взяті на себе зобов’язання по поверненню боргу у встановлений договором строк боржник не виконав, проте 13.05.2006 р. за домовленістю з ОСОБА_1 пролонгував строк дії договору до 02.07.2006 року, в підтвердження якого надав відповідну розписку від 13 травня 2005 року, але в черговий раз свій обов’язок позичальника не виконав.

    В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що боржник на його вимогу кошти не повернув, ухиляється від виконання взятого на себе зобов’язання, а тому через неможливість вирішення питання добровільно, змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

    В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити, пояснивши, що він на законних  підставах має право вимоги від відповідача на повернення основної суми боргу в розмірі 5350 грн., а також збитків, заподіяних інфляцією та 3% річних від простроченої суми боргу що складає 5510 грн. 50 коп, а всього – 15202 грн. 95 коп.

    Відповідач та його представник проти позову заперечили, посилаючись на те, що ОСОБА_2 договір позики 22 травня 2004 року укладався, проте вважають, що позивач пропустив строк давності звернення до суду з вказаним позовом. Що ж стосується розписки від 13.06.2006 року, то, як пояснив в суді відповідач, у вказаній розписці підпис на ній зроблено не ним- відповідачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Судом встановлено, що 22 травня 2004 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 був укладений договір позики, строком до 22 вересня 2004 року, який був пролонгований 13.05.2006 року до 02.07.2006 року, що підтверджується відповіднми розписками відповідача.

Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_2 отримав у строкове володіння, користування та розпорядження кошти в розмірі 5350 грн., проте взяті на себе зобов’язання по поверненню боргу у встановлений строк не виконав. А тому вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

    Судом також вставлено, що згідно висновку проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області від 30.12.2009 р. почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_2 в боргових розписках від 22.05.2004 та 13.05.2006 р. виконані однією особою, а тому доводи представника відповідача в частині підроблення підпису відповідача є необґрунтованими та такими що не знаходять свого підтвердження.

    Згідно ст.ст. 1046, 1049 позичальник за договором позики зобов’язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій же сумі у строк та в порядку, встановленому договором позики.

    У відповідності до умов укладеного договору, порушення строків грошового зобов’язання в силу ст. 625 ЦК України не звільняють боржника від відповідальності по виплаті коштів, а факт прострочення його виконання на заявлену вимогу кредитора зобов’язують стягнути з боржника всю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, включаючи три процента річних від простроченої суми

    В зв’язку з цим підлягає стягненню на користь позивача з відповідача 3942 грн. 95 коп. збитків, заподіяних інфляцією за період з жовтня 2004 року по квітень 2009 року включно а також і 3 % річних від основної суми боргу за цей же період часу в розмірі 642 грн.

    Крім того, суд відхиляє посилання представника відповідача щодо спливу позовної давності, як підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки позовна давність пропущена не була, а фактичне ухиляння  ОСОБА_2 від повернення боргу свідчить лише про визнання факту отримання в борг вказаних коштів та обов’язковості виконання боргового зобов’язання.

    На підставі ст.ст. 625, 1046, 1049 ЦК України та керуючись 212- 215 ЦПК України, суд

                                    В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5350 грн. боргу, 3942 грн. 95 коп. збитків, заподіяних інфляцією, 3 % річних від простроченої суми боргу в сумі 642 грн., 150 грн. сплаченого судового збору на користь держави та 250 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи, а всього- 10334 грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 756 грн. вартості проведеної почеркознавчої експертизи.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                Ю.П.Фурик