Справа № 2-88/2010 р.

Р І Ш Е Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        07 травня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» та ОСОБА_5 про поновлення на роботі та скасування дисциплінарних стягнень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідачів, Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу відповідача СРДАСП «Семенівкарайагролісгосп» № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнання незаконним і скасування наказу відповідача СРДАСП «Семенівкарайагролісгосп»  № 8 від 02 лютого 2010 року про звільнення його з займаної посади з 02 лютого 2010 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків); поновлення його на роботі, на посаді головного лісничого СРДАСП «Семенівкарайагролісгосп»; стягнення з відповідачів СРДАСП «Семенівкарайагролісгосп» на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним звільненням з дня незаконного звільнення по час поновлення на роботі; стягнення з відповідачів СРДАСП «Семенівкарайагролісгосп» та ОСОБА_5 на його користь моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень за незаконне звільнення його з роботи та витрат на юридичну допомогу, згідно квитанцій».

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 умотивував тим, що «з грудня місяця 2005 року він працював на підприємстві відповідача на посаді головного лісничого. В його обов'язки входила організація та раціональне ведення лісового та мисливського господарства, контроль за охороною лісів від незаконних порубок та інших порушень, контроль за роботою лісової охорони та інше. В його підпорядкуванні знаходились 24 лісника, 4 майстра та 1 інженер. Робота лісників проходить на лісових ділянках великої площі, виходячи з цих обставин ним здійснювався максимально можливий в такій ситуації контроль за виконанням трудових обов'язків підпорядкованими йому працівниками. Між ним та директором підприємства відповідачем ОСОБА_5 склались неприязнені стосунки, він постійно погрожував йому звільненням, бо він його не влаштовував на даній посаді і працювати він з ним (ОСОБА_1.) бажання не мав. Директор - відповідач постійно пред»являв до нього необґрунтовані претензії. Хоча в його обов'язки входило керування лісовою охороною (лісниками, майстрами), але директор-відповідач не давав можливості йому належним чином виконувати посадові обов'язки: ставив перед ним на виконання одні завдання, а його підлеглим працівникам ставив на виконання зовсім інші завдання, що унеможливлювало виконання ним поставлених завдань. Директором - відповідачем не створювались належні умови для виконання ним посадових обов'язків, йому не надавався транспорт та пальне для пересування по лісовим ділянкам, які розташовані одна від одної на багатокілометровій відстані. Поставивши його в такі складні умови директор - відповідач почав втілювати у життя свою мрію про звільнення його з посади. Наказом № 11 від 08 травня 2009 року «Про порушення правил відпуску лісової продукції» директор-відповідач ОСОБА_5 за безконтрольність за роботою лісової охорони наклав на нього перше дисциплінарне стягнення - догану. Він змушений був звернутись з позовною заявою до суду для скасування незаконного наказу про дисциплінарне стягнення. Після його звернення до суду, директор - відповідач ОСОБА_5 своїм наказом скасував накладене на нього дисциплінарне стягнення. Наказом № 21 від 10 листопада 2009 року «Про порушення трудової дисципліни» директор - відповідач ОСОБА_5 за відсутність на роботі 06 листопада 2009 року під час планування робочого дня, наклав на нього дисциплінарне стягнення - догану. Дисциплінарне стягнення він оскаржив до суду, але рішенням Семенівського районного суду  Чернігівської області йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Наказом № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» директора - відповідача ОСОБА_5 за безконтрольність за роботою лісової охорони, яке призвело до незаліснення в кв. 19 вид. 7 пл 2,2 га; за порушення термінів проведення вибірково - санітарних рубок; за порушення огляду місць заготівлі деревини, ОСОБА_1 оголосили догану. Наказом № 8 від 02 лютого 2010 року директора - відповідача ОСОБА_5 за систематичне невиконання своїх посадових обов'язків, ігнорування його команд, зухвале ставлення до виконання своїх обов'язків, його (ОСОБА_1.) було звільнено з посади з 02 лютого 2010 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків). З наказами відповідача - директора про накладення на нього дисциплінарних стягнень, та звільнення його з роботи він не згоден, вважає накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

З наказом № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» він не згоден, вважає його незаконним з наступних підстав.

Позивач стверджує, що він належним чином контролював роботу лісової охорони і не його бездіяльність призвела до незаліснення в кв.19 вид.7 пл. 2,2 га. Для проведення заліснення цієї площі потрібні кошти, якими розпоряджаються директор - відповідач та головний бухгалтер. Він неодноразово звертався до директора - відповідача з вимогами виділення коштів на заліснення та проведення робіт по залісненню в цьому квадраті. Директор - відповідач ігнорував його звернення, мотивував не проведення робіт відсутністю коштів у підприємства. Так, як кошти на проведення цих робіт не виділялись, то як він мав можливість провести роботу по залісненню без виділених коштів. Крім того, позивач стверджує, що  роботи по залісненню проводяться весною, з цього часу (весна 2009 року) директору - відповідачу повинно було бути відомо про не проведення вказаних робіт. Трудовим законодавством встановлений строк накладення дисциплінарного стягнення, тому виходячи з термінів виконання робіт, пройшли всі строки для притягнення його до дисциплінарного стягнення за вказані порушення, якщо була б його вина. Якщо він не контролював роботу лісової охорони і його підлеглі не виконали покладених на них обов'язків, то чому жоден з них не притягнутий до дисциплінарної відповідальності? Отже, з боку його підлеглих, які відповідають за виконання даних робіт, ніяких порушень не було. Крім того, директором - відповідачем не були виділені кошти для проведення цих робіт, бо у підприємства було скрутне становище, була заборгованість по заробітній платі, тому всі кошти були направлені на виплати заробітної плати.

Позивач стверджує, що в його обов'язки не входить проведення вибірково - санітарних рубок та огляд місць заготівлі деревини. Такі обов'язки покладені на майстрів лісу та інженера лісового господарства ОСОБА_6, саме ці особи є відповідальними за проведення вибірково - санітарних рубок, бо інженер видає лісорубний квиток, а майстер організовує рубку, контролює її виконання, здійснює огляд місць рубок та є відповідальним за ведення всіх лісогосподарських робіт на своїй майстерській дільниці. Відповідальні за порушення термінів проведення вибірково - санітарних рубок, особи не притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Виходячи з термінів проведення вибірково - санітарних рубок, закінчились строки для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за ці порушення, його вини у порушенні термінів немає. Проконтролювати ці порушення у нього не було можливості, бо вибірково - санітарні рубки закінчені у вересні 2009 року, а протягом вересня - жовтня місяця 2009 року, він перебував у відпустці, у зв'язку з навчанням, його обов'язки виконував інженер лісового господарства, то ці питання повинні були адресовані саме йому.

Позивач вважає, що наказ є неконкретний, незрозуміло, за що на нього накладено дисциплінарне стягнення. Не згоден він з наказом № 8 від 02 лютого 2010 року директора - відповідача про звільнення його з посади, з 02 лютого 2010 року за п. 3 ст. 40  КЗпП України (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків), вважає цей наказ незаконним виходячи з наступного.

ОСОБА_1 вважає, що наказ є неконкретний, процитовані якісь начебто порушення, але конкретних доказів цих порушень не надано, тому незрозуміло, за що на нього накладено дисциплінарне стягнення. Для виконання аналізу по відводам головного користування потрібні матеріали самих відводів і матеріали рубок догляду. Ці матеріали повинні бути надані безпосередніми виконавцями робіт - майстрами. Але перед майстрами, директором - відповідачем ставились зовсім інші завдання, тому вони відводів не робили і матеріалів не надавали. Він неодноразово доповідав директору - відповідачу про стан відводів, надавав пояснення майстрів, але директор - відповідач свідомо не реагував на його подання і майстрам не вказував на ці недоліки. Навіть за таких обставин, ним був виконаний план по відводам головного користування на 2010 рік. Крім того, приблизно 100 днів у 2009 році він перебував у відпустках, на його посаду призначались виконуючі обов'язки головного лісничого. В його обов'язки не входило виконувати відводи, це обов'язок лісової охорони, але за вказівкою директора – відповідача, лісова охорона займалась не відводами, а займалась заготівлею деревини, про що він неодноразово ставив до відома директора - відповідача. Незрозумілий термін виконання цих аналізів та строки накладення на нього дисциплінарного стягнення. Крім того, підприємство працювало неповний робочий день, ніякого фінансування цих робіт не було, тому виконання відводів було неможливим і це було відомо директору - відповідачу. Природне поновлення на площі 20 га  виконано 18,40 га. Позивач стверджує, що його вини в цьому немає. Для природного поновлення потрібно ліс спиляти, а потім проводити роботи по його природному поновленню. Як можна займатись поновленням, якщо ліс стоїть не спиляний, бо директор - відповідач не давав вказівки спилювати ліс, мотивуючи відсутністю попиту. В його  обов'язки не входить організація робіт, бо для цього потрібні кошти, бригада, техніка, паливо, якими він не розпоряджається, а розпоряджається відповідач - директор. Крім того, позивачу незрозумілі терміни виконання цих робіт, та строки накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Позивач вважає, що немає його вини в частковому лісопатологічному обстеженні. На проведення цих робіт у підприємства не було коштів, вони підприємством не виділялись. На той час у підприємства була заборгованість по заробітній платі, працівники працювали неповний робочий день, було відсутнє паливо, тому проведення цих робіт без виділення коштів було неможливим. Знову ж незрозумілі терміни виконання цих робіт та строки накладення на нього дисциплінарного стягнення. Що стосується претензії екологічної інспекції, на яку він не надав відповідь. Позивач стверджує, що він надав директору - відповідачу письмове пояснення, що майстер, де вчинено порушення, відмовляється від надання пояснень, в претензії ставиться питання про стягнення коштів, коштами підприємства він не розпоряджався, тому змістовної відповіді дати не може і просив передати претензію до бухгалтерії підприємства для підготовки відповіді. Також позивач стверджує наступне. Ним систематично доводились під підпис плани - завдання майстрам лісу. Претензії директора - відповідача в цій частині є надуманими, бо над планами - завданнями стоїть його підпис про погодження. Бюджетними коштами (як і іншими коштами) він не розпоряджався, але неодноразово доповідав директору - відповідачу про необхідність проведення робіт по догляду за лісовими культурами. Виділення коштів це компетенція директора - відповідача та головного бухгалтера підприємства. До його відома не доводився факт наявності цих коштів на рахунках підприємства, тому його вини в «залишенні поза увагою» цих бюджетних коштів немає. Якщо ці бюджетні кошти на проведення робіт по догляду за лісовими культурами надійшли у серпні місяці 2009 року, то на які ж роботи вони витрачені, та чому наявність цих коштів була виявлена тільки в січні місяці 2010 року. Позивач вважає,  що незаконними наказами про накладення дисциплінарного стягнення, та звільнення його з роботи, відповідач спричинив йому моральну шкоду, яка полягає в наступному: його трудові та конституційні права грубо порушені відповідачем, на нього систематично незаконно накладались дисциплінарні стягнення, його звільнили незаконно з роботи. Наявність незаконних, на його думку дисциплінарних стягнень, та звільнення з роботи викликає у нього дискомфорт у спілкуванні з людьми, всім стало відомо про дані факти, всі сприймають його як порушника трудової дисципліни, за такої мотивації звільнення, страждає його честь, гідність та ділова репутація. Він залишився без роботи та заробітку, не може знайти роботу, не може утримувати свою сім'ю. Дізнавшись про наказ відповідача, він дуже хвилювався, намагався директору - відповідачу довести про незаконність виданого наказу, але на його звернення директор - відповідач не реагує, ігнорує їх, добровільно спір не вирішує, незаконні накази не скасовує, ігнорує його законні трудові права. Така поведінка відповідача змушує його звертатись до юристів, до суду, він вимушений переживати судову тяганину. Розмір моральної шкоди він оцінює в 10000 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позов, просив суд його задовольнити повністю за обставин, вказаних ним у позові.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя підтримав повністю, просив суд їх задовольнити повністю за обставин вказаних у позові.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали повністю та пояснили, що винесені відносно позивача ОСОБА_1 наказ № 06 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів», яким на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, та наказ № 8 від 02 лютого 2010 року, яким позивача було звільнено з займаної посади, є законними та обґрунтованими. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідача, відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити повністю за наступних обставин.

Згідно винесеного директором Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» (далі – ДП «Семенівкаагролісгосп») ОСОБА_5 наказу № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» головному лісничему ДП «Семенівкарайагролісгосп» ОСОБА_1 за безконтрольність за роботою лісової охорони, яка призвела до незаліснення в кв. 19 вид. 17 пл. 2, 2 га, за порушення термінів проведення вибірково – санітарних рубок, за порушення огляду місць заготівлі деревини було оголошено догану.

У справі встановлено, що на головного лісничого ДП «Семенівкарайагролісгосп» ОСОБА_1 згідно посадової інструкції було покладено обов»язки по організації в зоні діяльності підприємства раціонального ведення лісового господарства. Відповідно до посадової інструкції головний лісничий ОСОБА_1 повинен був здійснювати державний контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною й захистом лісів у зоні розташування підприємства, забезпечувати розроблення і здійснення заходів щодо підвищення продуктивності та якісного складу лісів.

Підставою для винесення наказу № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» стало подання Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 21 грудня 2009 року № 1020  вих – 09 про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів, яке було внесено до ДП «Семенівкарайагролісгосп» за результатами перевірки, в ході якої було виявлено ряд порушень чинного законодавства, допущених посадовими особами ДП «Семенівкарайагролісгосп», у тому числі головним лісничим ОСОБА_1 За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 прокуратурою Чернігівської області підстав для відкликання вказаного подання не встановлено.

Згідно посадової інструкції головний лісничий ОСОБА_1 повинен був організувати проведення лісокультурних, лісовпорядних робіт, вирощування лісового садивного матеріалу.

Таким чином, ОСОБА_1 працюючи на підприємстві головним лісничим, повинен був належним чином контролювати роботу лісової охорони та не допустити не заліснення в кв. 19 вид. 7 пл. 2.2 га.

Відповідальність за порушення термінів проведення вибірково - санітарних рубок та огляду місць заготівлі деревини повинна покладатися на головного лісничого, тому що відповідно до посадової інструкції він повинен організовувати розроблення і контролювати виконання заходів щодо відведення лісосік під головне рубання лісу та рубання, пов»язані з веденням лісового господарства, проведення оглядових рубань лісу та інших лісогосподарських рубань, відпуску лісу на пні, забезпечення протипожежної профілактики в лісах, охорони лісів від пожеж, незаконних рубань та інших порушень, захисту лісу від шкідників та хвороб, додержання правил сінокосіння, випасання худоби та інших лісових користувань.

Головний лісничий згідно посадової інструкції керує працівниками лісогосподарських відділів та служб, координує і направляє діяльність підрозділів, які забезпечують технологічну підготовку лісогосподарського виробництва.

Проте, позивач ОСОБА_1 особами винними в допущених на підприємстві порушеннях вважає лише своїх підлеглих (майстрів лісу, лісників та інших), хоча він здійснював керівництво цими особами та повинен був організовувати та контролювати їх роботу.

Твердження позивача, про те, що директор підприємства ОСОБА_5 не надавав йому можливості виконувати належним чином свої посадові обов»язки, у тому числі не надаючи службовий автотранспорт та пальне, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Також не знайшли підтвердження доводи позивача про відсутність коштів на проведення запланованих лісогосподарських заходів. Позивач безпідставно стверджував, що роботи по залісненню проводяться тільки весною, хоча такі роботи можуть проводитись і в інший час в залежності від погодних умов.

Винесеним директором ДП «Семенівкарайагролісгосп» ОСОБА_5 наказом від 02 лютого 2010 року № 8 ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 02 лютого 2010 року за п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше  застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Підставою застосування до ОСОБА_1 п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України стало те, що в діяльності ОСОБА_1, який має не зняте дисциплінарне стягнення у виді догани, було виявлено ряд нових випадків невиконання посадових обов»язків головного лісничого.

Так, ОСОБА_1 не було зроблено аналіз по відводам головного користування на 2010 – 2011 роки, по рубкам догляду на 2010 рік в розрізі майстерських дільниць, хоча згідно посадової інструкції він повинен був забезпечувати ведення документації з державного обліку лісів, державного лісового кадастру і галузевого ведення стану і використання земель лісового фонду. Головне користування 2010 року було виконано не в повній мірі. Природне поновлення при площі 20 га виконано на 18, 4 га. Виконані роботи не проведені в актах виконаних робіт. Лісопоталогічне обстеження при плані 4000 га виконано на 3255 га, тобто на 81 %.

    Головним лісничим ОСОБА_1 не було виконано вказівку директора ДП «Семенівкарайагролісгосп» щодо підготовки відповіді на претензію державної екологічної інспекції в Чернігівській області від 24 грудня 2009 року № 04-03/4888 про відшкодування шкоди у сумі 379 гривень 13 копійок, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту при заготівлі деревини на СРВ 2009 року. ДП «Семенівкарайагролісгосп».

    Головним лісничим ОСОБА_1 систематично  доводились в письмовій формі плани – завдання майстрам лісу.

    У серпні 2009 року на підприємстві було заплановано 5500 гривень бюджетних коштів на догляд за лісовими культурами. Проте, з боку головного лісничого ОСОБА_1, який відповідно до посадової інструкції повинен був визначити перспективи розвитку лісогосподарського виробництва, напрями технічного оснащення його відповідно до вимог науково – технічного прогресу, ані в серпні 2009 року, ані в подальшому не надходило будь-яких пропозицій керівнику, головному бухгалтеру або головному економісту підприємства щодо розподілу бюджетних коштів на певні види видатків, пов»язаних з доглядом за лісовими культурами.

Безпосередньо звільненню ОСОБА_1 передували дисциплінарні проступки, за які до нього застосовувалися інші заходи дисциплінарного стягнення.

Будь-яких поважних причин невиконання ним обов»язків, покладених на нього трудовим договором, позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні доведено не було.

    За змістом ст. 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов»язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

    Отже, трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне і точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, додержання технологічної дисципліни тощо. Тому всі висновки сторони позивача із приводу безпідставності вимог директора підприємства не заслуговують на увагу.

    За таких обставин, суд убачає обґрунтованими застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, оголошеного в наказі відповідача № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів», та звільнення позивача з роботи згідно наказу відповідача від 02 лютого 2010 року № 8.

    Суд вважає, що при застосуванні до позивача вказаних дисциплінарних стягнень було належним чином враховано ступінь тяжкості та характер дисциплінарних  проступків, заподіяну ними шкоду, обставини, за яких вчинено проступки, і попередню роботу позивача, зажадано  від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, що повністю відповідає вимогам ст. ст. 147-149 Кодексу законів про працю України.

    Таким чином, суд не вбачає жодних правових підстав як для визнання незаконними та скасування наказу відповідача № 6 від 20 січня 2010 року «Про усунення порушень законодавства щодо охорони та використання лісових ресурсів» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, та наказу відповідача від 02 лютого 2010 року № 8 про звільнення позивача з роботи з 02 лютого 2010 року за п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, так і для поновлення позивача на роботі, на посаді головного лісничого Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» та стягнення на користь позивача з  відповідачів середнього заробітку з дня звільнення, моральної шкоди у розмірі 10000 гривень 00 копійок та витрат на юридичну допомогу.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Також суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнити від сплати державного мита позивача ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст.   4 Декрету Кабинету Міністрів України „Про державне мито”, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» та ОСОБА_5 про поновлення на роботі та скасування дисциплінарних стягнень -  відмовити повністю у зв"язку з відсутністю підстав для задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1  в дохід держави судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Від сплати державного мита ОСОБА_1 звільнити на підставі п. 1 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                           С. В. Смага