Справа № 2-а-41/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р.                                                                                                            м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого Новікової Н.В.

при секретарі: Похвалітовій М.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Запоріжжя Батуріна Андрія Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2009 року серії АР 144854,

в  с  т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Запоріжжя Батуріна Андрія Вікторовича, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2009 року серії АР 144854.

В обґрунтування позовних вимог  зазначив,  що 01.11.2009 року інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Запоріжжя Батуріним А.В було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 300 грн. за те, що 01.11.2009 року о 13-45 в м. Запоріжжя по пр. Леніна - «Автовокзал» він керуючи автомобілем ВАЗ-1013 дн НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу та виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 ПДР.

Вважає, що порушення п.15.9 ПДР України він не допускав,  а постанова  про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена  з порушеннями вимог чинного законодавства.

Так,  інспектором при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 01.11.2009 року, серії АР № 055255  не були взяті до уваги його пояснення  про те, що він мусив зупинитися, щоб не створювати аварійної обстановки, оскільки йому стало зле; йому не були роз’яснені його права;  крім того, відповідачем не були вжиті  заходи щодо встановлення відстані від пішохідного переходу чи прилеглої території до місця зупинки його автомобіля, відсутня схема правопорушення чи будь-яка фіксація зазначеної відстані вимірювальним засобом.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності. Відповідно до наданих суду заперечень вважає позов необґрунтованим, а викладені в ньому обставини  такими, що суперечать матеріалам справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та витребувані матеріали  справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що постановою інспектора роти ДПС ДАІ № 3 в м. Запоріжжя, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП за те, що 01.11.2009 року о 13-45 в м. Запоріжжя по пр. Леніна - «Автовокзал» керував автомобілем ВАЗ-1013 дн НОМЕР_1 здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 10 метрів до пішоходного переходу та виїзду з прилеглої території , та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

Суд  вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови порушень діючого законодавства з боку державтоінспектора допущено не було. Ці документи відповідають вимогам ст. ст. 256 та 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач правильно дійшов висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, що підтверджується дослідженими матеріалами справи, доданими до справи фото матеріалами.

Посилання позивача на те, що він не вчиняв правопорушення є необґрунтованими.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33  Кодексу України про адміністративні правопорушення враховується характер вчиненого  правопорушення, особа правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом`якшуючи  і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283  Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з’ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно-правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом’якшуючи його вину обставини не з’ясовувались та не враховувались.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 288  Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному Кодексу України про адміністративні правопорушення, з особливостями, встановленими Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішень суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293  Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу,  змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.

Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

 Позивач раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює, вчинене ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків. З урахуванням характеру та обставин правопорушення, суд визнає його малозначним, та  вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі  закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 71, 162 283, 293 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.22, 33, 99, 122 ч. 1, 286, 289, 293  Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

п о с т а н о в и в:

    Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС м. Запоріжжя Батуріна Андрія Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

    Постанову по справі про адміністративне правопорушення  від 01 листопада 2009 року серії АР 144854 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1  Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

    ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122 ч.1 КУпАП, оголосити йому усне зауваження.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП провадженням закрити.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови, та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження  постанова  суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20 денний строк,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Постанова набрала законної сили 09.03.2010 року.

Суддя:/підпис/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя: