Справа № 2а-626
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Богдан М.В.
при секретарі- Коваленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій щодо нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії як інваліду 2 групи незаконною та зобов’язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо призначення та перерахунку йому пенсії незаконними та зобов'язати відповідача зробити донарахування та перерахунок його пенсії, встановивши основну щомісячну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком в розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, діючого на момент нарахування пенсії, та з наступним перерахунком, а також виплатити не донараховані суми щомісячних пенсій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інвалідом 2 групи з 1992 року від захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії ЧАЄС в 1986 році, що підтверджується доданими документами та фактом призначення пенсії. Призначений йому з 01.01.2005 року розмір пенсії не відповідає діючому законодавству, у зв’язку з тим, що згідно ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії», йому, як інваліду 2 групи, ліквідатору наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, пенсія не може бути меншою, ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до цього Закону йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2005-2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, а також протягом 2009 року належні йому державна та додаткова пенсії за віком повинні були виплачуватися виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування». За таких умов позивач вважає дії відповідача щодо призначення та виплати пенсій незаконними.
В судове засідання позивач не з’явився, подав письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність на підставі наявних матеріалів справи.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи судовими повістками.
В наданих суду запереченнях відповідач вказав, що з позовними вимогами не згоден з наступних причин.
Позивач перебуває на обліку в управлінні, отримує пенсію по інвалідності 2 групи та віднесений до 1-ої категорії. Пенсійне забезпечення осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991 року, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року та на підставі Постанов Кабінету Міністрів України. Частина 5 (в редакції Закону станом на 01.01.2007 року) та частина 7 (в редакції Закону станом на 01.01.2008 року) статті 54 Закону 796 встановлює, що Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. На підставі цієї норми при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу, управління керувалося нормами Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 01.2002 року № 1, п.п. а, б ч. І якої встановлюють, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796 та додаткової пенсії відповідно до ст. 50. передбаченої цим же Законом. Розмір пенсій, встановлений частиною 4 статті 54 Закону 796, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлено не був. Таким чином Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, вважає, що призначення основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 проводилось згідно чинного законодавства.
Дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до І-ї категорії, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2 групи, інвалідність пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач провів, виходячи з розміру 19,91 грн., встановленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до ст. 54 ч. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2 групи повинна нараховуватися державна пенсія, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 цього ж Закону - додаткова пенсія в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком встановлюється законом про державний бюджет України на певний рік. Так, Законом України «Про державний бюджет України на 2005 мінімальна пенсія за віком була встановлена в розмірі 332 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»: з 01 січня по 01 квітня - 350 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 359 грн., з 01 жовтня по 01 січня 2007 року - 366 грн.; Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік»: з 01 січня по 01 квітня - 380 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 406 грн., з 01 жовтня по 01 січня 2008 року - 411 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 01 січня по 01 квітня - 471 грн., з 01 квітня по 01 липня 481 грн., з 01 липня по 01 жовтня 481 грн., з 01 жовтня - 498 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»: з 01 січня - 498 грн.
При проведенні розрахунку пенсії позивача відповідачем застосовано положення Постанови КМ України № 1 від 03.01.2002 року, згідно якої розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться виходячи з розміру 19,91 грн., а також застосовано положення постанов КМ України № 894 від 13.07.2004 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачу пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
З огляду на викладене суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи в розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Отже проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Доводи відповідача про те, що при розрахунку пенсій вони виконували вимоги постанов Кабінету Міністрів України, не заслуговують на увагу, оскільки, як уже зазначалося судом, відповідно до вимог ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Щодо періоду нарахування пенсії з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року суд зазначає наступне.
При прийнятті Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу І) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ ІІ). Зокрема, до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, згідно зі змінами, внесеними до ст. 54 цього ж Закону України було визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідно до вищезазначених змін було також встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення п. 28 розділу II „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними.
Положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 6 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнаних неконституційними.
Враховуючи викладене, період з 01.01.08р. по 21.05.08р. не підлягає до перерахунку, оскільки рішення Конституційного Суду України набрало чинності тільки з 22.05.08р., а до цього дія норми була зупинена.
На підставі викладеного, ст.ст. 49, 50, 53, 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. 87 ч. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 5, 6 ч.2 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 98, 158-163, 167 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії як інваліду 2 групи за період з 01.01.2005 року по 01.01.2010 року у розмірі меншому, ніж це передбачено ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок призначеної йому пенсії як інваліду 2 групи учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії відповідно до вказаних статей Закону за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2009 року (за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року) основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік» в розмірі 332 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»: з 01 січня по 01 квітня - 350 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 359 грн., з 01 жовтня по 01січня 2007 року - 366 грн.; Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік»: з 01 січня по 01 квітня - 380 грн., з 01 квітня по 01 жовтня - 406 грн., з 01 жовтня по 01 січня 2008 року -411 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 01 січня по 01 квітня - 471 грн., з 01 квітня по 01 липня 481 грн., з 01 липня по 01 жовтня 481 грн., з 01 жовтня - 498 грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»: з 01 січня - 498 грн. та нараховувати її з січня місяця 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в розмірі 498,00 грн., а також виплатити недораховану суму пенсії.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня її проголошення, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя -