Справа №1-95/10

                                                                   В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    15 лютого 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Дехтяренка Я.Г., Саєнка Д.С.,  прокурорів Паламарчук Я.А., Семененка В.П., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., потерпілого     ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3,  ОСОБА_4, розглянувши в судовому засіданні в   м. Києві кримінальну справу за звинуваченням  

    ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Колтів, Золочівського району, Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

  за ст. 286 ч. 2  КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 10.09.2008 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-217030", держномер НОМЕР_1 та рухаючись по Великій кільцевій дорозі м. Києва, в напрямку вул. Григоровича - Барського, біля перехрестя з вул. Трублаїні в м. Києві, порушив правила безпеки дорожнього руху та на нерегульованому пішохідному переході, скоїв наїзд на пішохода - ОСОБА_1, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_5, 10.09.2008 року, приблизно о 10 годин 30 хвилин, керував технічно налагодженим автомобілем марки "ВАЗ-217030", держномер НОМЕР_1, і рухався в четвертому ряду проїзної частини Великої кільцевої дороги м. Києва, в напрямку вул. Григоровича-Барського, із швидкістю, приблизно 83,7...87,4 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений на дорожньому покритті розміткою у вигляді "зебри" та по краях проїзної частини знаками "Пішохідний перехід", що біля перехрестя з вул. Трублаїні в м. Києві.

В цей же час, попереду, в попутному напрямку, перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом зупинилися в першому, другому та третьому рядах руху невстановлені слідством легкові автомобілі, водії яких пропускали пішохода -     ОСОБА_1, який переходив проїзну частину Великої кільцевої дороги по нерегульованому пішохідному переході, з права наліво, по ходу руху автомобілів.

Наближаючись до вказаного вище нерегульованого пішохідного переходу, ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-217030", держномер НОМЕР_1 перевищив дозволену швидкість руху, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом і не надав пішоходу - ОСОБА_1 дорогу, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року, а саме:                                        

п. 12.4, який дозволяє водію в населених пунктах рух транспортних засобів із швидкістю не більше 60 км/год.,

п. 18.1, який зобов'язує водія, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

п. 18.4, який зобов'язує водія, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, який переходив дорогу.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи №1608/Е від 16.09.2009 року, були заподіяні тілесні ушкодження у виді саден кистей обох колінних суглобів, закритих переломів обох кісток лівої гомілки в середньо-верхній третині, внутрішньої, зовнішньої кісточки та заднього краю правого гомілково-ступеневого суглобу, перелому потиличної кістки зліва, які відносяться до   тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку авто-технічної експертизи №445 ат від 23.09.2009 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля "ВАЗ-217030", держномер НОМЕР_1       ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода і його дії не відповідали вимогам пунктів 12.4, 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України.

Порушення водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху та заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень знаходяться в прямому причинному зв'язку.

Таким чином ОСОБА_5 керуючи транспортним засобом - автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху - вимоги п. 12.4, п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року, що спричинило ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю і підтвердив, встановлені судом, обставини порушення ним   10.09.2008 р. вимог п.п. 12.4, п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України , що спричинило тяжкі тілесні ушкодження  потерпілому ОСОБА_1

 Заявлений цивільний позов визнав частково, вказуючи на завищений розмір немайнової шкоди, яку він не в змозі виплатити. Зазначив, окрім цього, що погоджується погасити шкоду за придбані потерпілим ліки, вартість стороннього догляду і, частково, витрати на транспортування ОСОБА_1

У період досудового слідства сплатив потерпілому 15 400 грн. і вважає за необхідне віднести їх на погашення моральної шкоди.

Просить строго не карати і не позбавляти права управляти транспортними засобами.

Вина підсудного, окрім цього, повністю підтверджується дослідженими судом доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_1 підтвердив суду встановлені судом обставини скоєної  10.09.2008 року  підсудним ДТП, у результаті якої він отримав відкриту черепно–мозкову травму, інші тілесні ушкодження, з приводу яких він лежав у лікарні, став інвалідом 3 групи.  

У зв’язку з цим, просить, згідно уточнених вимог,  стягнути з підсудного 56 169 грн. заподіяної матеріальної шкоди, зокрема, 32 838 грн. втраченого заробітку, 3 796 грн. вартість ліків, 10 500 грн. – додаткового харчування, 4 035 грн. – стороннього догляду, 5 000 грн. – транспортних послуг та немайнової - 150 000 грн., необхідних для нормалізації свого життя.

Підтвердив, окрім цього, сплату підсудним 15 400 грн. і не заперечує проти віднесення їх на відшкодування моральної шкоди.

Представник потерпілого ОСОБА_3, по суті, дав суду аналогічні пояснення.

Допитаний у судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_6 пояснив, що 10.09.2008 року він рухався по Великій кільцевій дорозі в м. Києві і бачив як потерпілий ОСОБА_1 переходив швидким темпом дорогу.

Перед ним почали гальмувати автомобілі, але один автомобіль НОМЕР_1, який рухався із перевищенням швидкості і за кермом якого сидів підсудний,  не встиг загальмувати і зачепив потерпілого, від чого той впав.

Представник Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» заявлені вимоги потерпілого визнала на суму 1 680,07 грн.

Зазначила, що відшкодування немайнової шкоди по ДТП, укладеним договором із підсудним, не передбачено.

При цьому, суми втраченого потерпілим заробітку, можливо будуть відшкодовані, однак для цього потрібен час для перевірки обґрунтованості заявлених сум.

Окрім цього, вина підсудного у повному об’ємі встановленого судом діяння повністю підтверджується дослідженими по справі доказами.

    Так, місце, час та механізм скоєння діяння підтверджуються довідкою по ДТП     ( а.с. 18-19 ), протоколом огляду місця ДТП  ( а.с. 20-25 ), схемою пригоди ( а.с.  26 ), ілюстраційною таблицею до нього ( 28-30 ), протоколом відтворення обстановки і обставин події ( а.с. 67-69, 74-75 ), схемою до нього    ( а.с. 70, 76 ), протоколом  огляду  транспортного засобу  ( а.с. 93 ), фототаблицями до нього ( а.с. 94-95 ), висновками експертів №1608/Е від 16.09.2009 року ( а.с. 100-103 ), №445 ат від 23.09.2009 року         ( а.с. 111-119 ), згідно яких ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху - п.п. 12.4, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Названі докази по справі, пояснення підсудного, потерпілого, його представника, свідків та інші докази по справі на підтвердження встановлених судом обставин скоєного не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні, не суперечливі між собою і повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху - п.п. 12.4, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, думку потерпілого щодо міри покарання, особистість та характеристику  ОСОБА_5 , склад його сім’ї, стан здоров’я як його самого, так і членів сім’ї, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

    Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, допомогу у встановленні істини по справі на досудовому і судовому слідстві, часткове відшкодування заподіяної немайнової шкоди, а обтяжуючих – не встановлено.

    Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком  4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Однак, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших встановлених обставин по справі, в силу чого необхідно його  звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Заявлені позовні вимоги, в частині матеріальної шкоди, виходячи з їх суті, положень п.п.6, 13, 14, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України ?ро практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” №3 від 31 березня   1989 р., ст.ст. 22, 1177 ЦК України, позиції підсудного   та наданих суду доказів, на думку суду, підлягають задоволенню на користь ОСОБА_1 в розмірі 15 831 грн.,  у т.ч. витрати на придбання ліків – 3 796 грн., 5 000 грн. – вартість додаткового харчування, 4 035 грн. – вартість стороннього догляду, 3 000 грн. – транспортні витрати.

Враховуючи викладене, вимоги ст.ст.   23, 1168 ЦК України, з урахуванням суті позовних вимог, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини підсудного, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вимог розумності та справедливості,    необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, вказаний потерпілим розмір немайнової шкоди, що підлягає задоволенню, відшкодування якої не передбачено договором страхування, суд вважає необхідним встановити  в  80 000 грн.

При цьому, матеріальну шкоду в розмірі 1 680,07 грн., погоджену сторонами правочину, суд вважає за необхідне покласти на Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс», згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26 березня 2008 р. ( а.с. 201 ), а решту - 14 150,93 ( 15 831  - 1 680,07 ) грн., як і немайнову шкоду, на підсудного.

При цьому, на думку суду, необхідно зарахувати сплату ОСОБА_5  під час розслідування справи 15 400 грн., погодженої сторонами, немайнової шкоди.

Остаточному стягненню з підсудного на користь потерпілого, в даному випадку, підлягає сума в 64 600 грн. ( 80 000 – 15 400 ) моральної шкоди.

В решті ж заявлених вимог ОСОБА_1  до зазначених цивільних відповідачів, в силу викладеного, необхідно відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне виділити, для розгляду в порядку цивільного судочинства, вимоги потерпілого щодо стягнення втраченого заробітку в сумі 32 838 грн., вирішення яких потребує додаткового узгодження сторін, надання необхідних документів для цього, які в справі відсутні.

Витрати на проведення експертизи, лікування потерпілого, на думку суду, необхідно стягнути з підсудного, а речові докази по справі – автомобіль «ВАЗ 217030» , держномер НОМЕР_1 – передати власнику за належністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання в виді позбавлення волі, строком 4 ( чотири ) роки з  позбавленням засудженого права керувати транспортними засобами на 2 ( два ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 ( два ) роки і покладенням на нього обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 залишити попередню – підписку про невиїзд.

Стягнути з  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Колтів, Золочівського району, Львівської області, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, на користь

НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві на р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, банк одержувача: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, за послуги експерта – 709,88 грн.,

Київської обласної клінічної лікарні, р/р 35428001000113 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 01993701, витрати на лікування ОСОБА_1 – 4 071,96 грн.

ОСОБА_1, прож. в АДРЕСА_2, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 14 150,93 грн., немайнову – 64 600 грн., на загальну суму 78 750,93 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», що по вул. Басейній, 7В м. Києва, на користь

ОСОБА_1, прож. в АДРЕСА_2, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі     1 680,07 грн.

В решті заявлених ОСОБА_1  вимог щодо майнової та моральної шкоди відмовити.

Речові докази по справі – автомобіль «ВАЗ 217030» , держномер НОМЕР_1 – передати власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.

Головуючий                              Сержанюк А.С.