Справа №1-862/09

В И Р О К

      І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретаря Дехтяренка Я.Г., прокурорів          Паламарчук Я.А., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця            м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, раніше засудженого

2.07.1992 року Мінським районним судом м. Києва за ст. 17, 140 ч. 3 КК України, 1960 року в виді позбавлення волі, строком 3 роки 6 місяців, звільненого з місць позбавлення волі 12.09.1995 року,

2.06.2000 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст. 140 ч. 3 КК України, 1960 року в виді позбавлення волі, строком 4 роки з конфіскацією всього індивідуального майна засудженого, звільненого з місць позбавлення волі 4.09.2003 року згідно ст. 2 п. б Закону України «Про амністію» від 11.07.2003 року,

22.03.2007 року Білоцерківським міським судом Київської області за ст.ст. 190 ч. 2, 185 ч. 3, 70 КК України в виді позбавлення волі строком 3 роки, звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 14 днів згідно постанови  Ірпінського міського суду Київської області від 10.12.2008 року,

за ст. 186 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 02.08.2009 року, приблизно в 18 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №11А, що по вул. Г.Юри в м. Києві, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1

При цьому, ОСОБА_2 02.08.2009 року, приблизно в 18 годин 30 хвилин, після вживання   спиртних   напоїв,   перебуваючи   в   стані   алкогольного   сп'яніння, проходячи  разом  з  своїм  знайомим  ОСОБА_3  біля  будинку  №11А, що  по вул. Г.Юри  в  м. Києві,  побачив  автомобіль  марки  «ДЕУ ЛАНОС»,  держномер   НОМЕР_1, задні праві дверцята якого були відчинені і в салоні якого спав раніше незнайомий йому ОСОБА_1

Побачивши в кишені штанів ОСОБА_1 мобільний телефон, ОСОБА_2 вирішив його викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, нічого не повідомляючи про свій намір ОСОБА_3, підійшов до ОСОБА_1 і, усвідомлюючи те, що за його діями спостерігає ОСОБА_3, відкрито викрав з кишені штанів ОСОБА_1 мобільний телефон «ФЛАЙ В-700», вартістю 1400 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» - 25 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн. та сім-картка мобільного оператора «ЛАЙФ» - 25 грн. на рахунку якої були гроші в сумі 5 грн., а всього майна на загальну суму 1 460 грн.

Відкрито викравши у ОСОБА_1 чуже майно, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ним, в подальшому, на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2 повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, визнав частково та пояснив, що 02.08.2009 року він дійсно, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав мобільний телефон «Флай» у потерпілого, який спав у автомобілі марки «Деу Ланос», держномер НОМЕР_1, припаркованого біля  будинку №11А, що по вул. Г.Юри в     м. Києві.

Викраденим чужим майном, вартість якого не оспорює, розпорядився на власний розсуд.

Вина підсудного, окрім цього, повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 02.08.2009 року він на прохання ОСОБА_4 поїхав разом з ним в м. Київ на його автомобілі «Деу Ланос». Зупинились біля будинку №11А, що по вул. Г.Юри м. Києва і, приблизно в 17 годин ОСОБА_4 пішов до своєї знайомої, а він залишився в автомобілі і заснув.

Приблизно о 18 годині 30 хвилин його розбудив ОСОБА_4 і на його запитання виявив відсутність мобільного телефону «Флай В-700», вартістю 1 400 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн. та сім-картка мобільного оператора «ЛАЙФ» - 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., а всього майна на загальну суму 1 460 гривень.

Викрадений у нього мобільний телефон, згодом, йому повернули працівники міліції, а тому претензій до підсудного не має і міру покарання пропонує обрати на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4, з приводу пред’явленого підсудному обвинувачення, дав суду, по суті,  аналогічні пояснення.

При цьому, зазначив, що про факт викрадення підсудним чужого майна у потерпілого йому повідомили очевидці події, які знаходились біля будинку. Вони також вказали і на те, що за діями ОСОБА_2 спостерігав і ОСОБА_3, який неподалік сидів в інвалідному кріслі.

ОСОБА_5, допитаний судом у тій же якості, пояснив, що 03.08.2009 року йому на виконання надійшов матеріал по заяві ОСОБА_1 щодо крадіжки 02.08.2009 року  його мобільного телефону.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів було викрито та затримано ОСОБА_2, який добровільно зізнався в скоєнні даного злочину і повідомив, що мобільний телефон «Флай В 700» він продав на ринку «Колібріс» в торгівельному павільйоні «Зарядні пристрої» ОСОБА_6, який, у подальшому, це визнав.

Свідок ОСОБА_3, пояснення якого проголошені судом у силу поважності причин неявки до суду, підтвердив, що 02.08.2009 року, приблизно в 17 годин, він з ОСОБА_2 проходили біля будинку №11А, що по вул. Г.Юри в м. Києві, де побачили автомобіль  «Деу Ланос»,  держномер НОМЕР_1.

Підсудний підійшов до автомобіля і, несподівано для нього, почав перевіряти вміст кишень ОСОБА_1, який начеб-то спав. Після цього побачив, як підсудний витягнув з кишені потерпілого мобільний телефон і пішов від нього, в невідомому йому напрямку.

ОСОБА_6, допитаний у ході досудового слідства, пояснення якого проголошені судом у силу поважності причин неявки до суду, підтвердив, що дійсно 02.08.2009 року, приблизно в 19 годин, до нього підійшов ОСОБА_2 і запропонував придбати мобільний телефон марки «ФЛАЙ В 700» за 200 грн. на що він погодився.

13.08.2009 року, коли він знаходився на робочому місці, то до нього підійшли працівники міліції та ОСОБА_2 При цьому, працівники міліції, в присутності двох понятих, вилучили у нього на робочому місці мобільний телефон «ФЛАЙ В 700».

Допитана у справі на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_7, пояснення якої проголошені судом, підтвердила, що 13.08.2009 року вона була запрошена понятою, де в її та в присутності ще одного понятого у раніше незнайомого чоловіка, який назвався ОСОБА_6, було проведено огляд та вилучення мобільного телефону марки «Флай В 700», чорного кольору.

При цьому ОСОБА_6 пояснив, що вилучений у нього мобільний телефон він придбав у ОСОБА_2 за 200 грн. 02.08.2009 року.

Після цього був складений відповідний протокол, зміст якого власними підписами засвідчила вона, ОСОБА_6 та ще один понятий.

Вина підсудного підтверджується також зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, час, місце та механізм скоєння зазначеного діяння підтверджується  протоколами усної заяви про злочин (а.с. 5), явкою з повинною (а.с. 8),  вилучення від 13.08.2009 року  (а.с.12), огляду предметів від 15.08.2009 року (а.с. 63), фототаблицею до нього (а.с. 64),  згідно яких ОСОБА_2 повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1

Названі докази по справі, пояснення підсудного, потерпілого, свідків та інші докази по справі на підтвердження встановлених судом обставин скоєного, за винятком тверджень ОСОБА_2 про те, що він  таємно викрав мобільний телефон «Флай» у потерпілого,  не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони не суперечливі між собою і повністю підтверджуються  визнавальними поясненнями самого підсудного у ході досудового слідства та іншими, зазначеними судом, доказами по справі.

Щодо пояснень підсудного про те, що він  таємно викрав мобільний телефон «Флай» у потерпілого, то с уд відносить їх до числа таких, що не відповідають дійсності, які повністю спростовуються доказами по справі, що суд відніс до числа достовірних.

Твердження підсудного, які визнані судом такими, що не відповідають дійсності, не спростовують винність підсудного ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України   і викликані, на думку суду, лише бажанням підсудного уникнути кримінальної відповідальності, або, на крайній випадок, пом’якшити участь за скоєне.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред’явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2   за ст. 186 ч. 2 КК України , оскільки він повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1

При обранні міри покарання підсудному судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість, характеристику ОСОБА_2, стан здоров’я як підсудного, так і членів його сім ' ї.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття у вчиненому злочині, а обтяжуючою – вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити за ст. 186 ч. 2 КК України в виді позбавлення волі, строком 4 роки 6 місяців.

Остаточну міру покарання ОСОБА_2, на підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 10.12.2008 року, строком в 6 місяців, призначити у виді позбавлення волі строком 5  років.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.

Речові докази по справі: гарантійний талон на мобільний телефон «Флай В-700»,  мобільний телефон «Флай В-700», на думку суду, необхідно передати за належністю власнику.

Керуючись ст.ст. 323 – 324 КПК України, суд  

                    З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком 4 ( чотири ) роки 6             ( шість ) місяців.

Остаточну міру покарання  ОСОБА_2, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 22.03.2007 року в 6 місяців, призначити у виді позбавлення волі, строком 5 ( п’ять ) років.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню –  тримання під вартою в Київському СІЗО №13 УДДВП в м. Києві та Київській області.

Строк покарання ОСОБА_2  рахувати з 17.08.2009 року і в строк покарання зарахувати час його перебування в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 14 по 16 серпня 2009 р., включно.

Речові докази по справі - гарантійний талон на мобільний телефон «Флай В-700», мобільний телефон «Флай В-700» передати за належністю власнику -       ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

        Головуючий                           Сержанюк А.С.