КОПІЯ

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

21 травня 2010 року м. Харків

Військовий місцевий суд Харківського гарнізону у відкритому судовому засіданні в   приміщенні суду, у складі: головуючого підполковника юстиції Савенка М.Є., за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної А.П., державного обвинувача – помічника військового прокурора Харківського гарнізону лейтенанта юстиції Воліка О.Г., підсудного ОСОБА_3, захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця Академії внутрішніх військ МВС України, прапорщика

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, з середньою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні доньок 1997 та 1998 років народження, на військовій службі за контрактом з 1992 року, соліст оркестру Академії внутрішніх військ МВС України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 410 КК України.

Судовим слідством військовий суд,—

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2004 року, ОСОБА_3, діючи умисно та з корисних мотивів, використав завідомо підроблений документ при наступних обставинах.

Так, не проходячи відповідного навчання у Харківському державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського, ОСОБА_3 придбав у невстановленої особи нотаріально завірену копію диплому серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року на своє ім’я про закінчення названого учбового закладу за спеціальністю «Музикальне мистецтво» та кваліфікацією соліста (артиста) оркестру (ансамблю естрадних інструментів, викладач (труба). Після цього, в жовтні 2004 року він, для отримання військового звання «прапорщик», надав цей документ посадовим особам Академії внутрішніх військ МВС України. В наслідок чого, наказом Командуючого Головного управління внутрішніх військ МВС України № 92 о/с від 29 жовтня 2004 року ОСОБА_3 було присвоєно військове звання «прапорщик».

Використавши за вищевикладених обставин завідомо підроблений документ, ОСОБА_3, з 29 жовтня 2004 року по лютий 2010 року шляхом обману заволодів чужим майном – грошовими коштами Академії внутрішніх військ МВС України в сумі 1334 грн. 06 1 коп., у вигляді різниці грошового утримання за новим військовим званням і попереднім, чим завдав шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та дав пояснення які за своїм змістом відповідають вище викладеному. Проте із запропонованою органами прокуратури кваліфікацією він не погодився, вважаючи, що його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 1 ст. 410 на ч. 1 ст. 190 КК України

Поряд з цим вина підсудного повністю підтверджується дослідженими у суді доказами.

Так, допитаний в суді свідок ОСОБА_5 – заступник начальника відділу кадрів показав, що у 2004 році він особисто отримав від ОСОБА_3 нотаріально завірену копію диплому серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року та підготував і направив до Головного управління внутрішніх військ МВС України відповідні документи для присвоєння тому військового звання «прапорщик».

Свідок ОСОБА_6 – начальник учбового відділу Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського у суді пояснила, що ОСОБА_3 ніколи в їхньому учбовому закладі не навчався і відповідно диплому не отримував. Диплом серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року дійсно видавався університетом, але був оформлений на ім’я ОСОБА_7 Крім того у той рік, за спеціальністю «Музикальне мистецтво» та кваліфікацією соліста (артиста) оркестру (ансамблю естрадних інструментів, викладач (труба) був виданий лише один диплом ОСОБА_2

З даних суду свідчень Чепіженком випливає, що він проходить разом із підсудним службу в оркестрі Академії внутрішніх військ МВС України. З 1999 по 2004 рік свідок навчався у Харківському державному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського, а ОСОБА_3 в цей час на факультеті «естрадне відділення» університету не навчався.

Приватний нотаріус Балдакова в суді показала, що дійсно, згідно реєстраційних записів, вона в 2004 році завірила копію диплому серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року на ім’я ОСОБА_3, але до неї звертався не підсудний.

Із показів свідка ОСОБА_7 випливає, що справжній диплом серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року належить йому і він його нікому не передавав.

Всі вищевикладені свідчення відповідають оголошеним в суді письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи як то: копія диплому ОСОБА_7; копія книги обліку дипломів виданих Харківським державним університетом мистецтв ім. І.П. Котляревського; нотаріально завірена копія диплому серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року на ім’я ОСОБА_3; копія реєстраційних записів приватного нотаріуса Балдаковой за 2004 рік; протоколами огляду; витягами з наказів начальника Академії внутрішніх військ МВС України та копією послужного списку ОСОБА_3. Все це переконує суд у тому, що фактичні обставини справи достовірно встановлені.

Отже, оскільки, ОСОБА_3, в жовтні 2004 року умисно використав завідомо підроблений документ для присвоєння йому військового звання «прапорщик» то суд кваліфікує ці його дії за ч. 3 ст. 1 358 КК України.

Крім того, його ж дії з жовтня 2004 року по лютий 2010 року, що виразилися у заволодінні чужим майном – грошовими коштами Академії внутрішніх військ МВС України в сумі 1334 грн. 06 коп. шляхом обману суд піддає кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України.

При кваліфікації останніх дій, суд виходить із того, що предметом злочину передбаченого ч. 1 ст. 410 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, може бути лише військове майно. Проте зі змісту Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 року, з урахуванням положень ст. 99 Конституції України та ст. 32 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року випливає, що гроші не відносяться до військового майна.

Таким чином, дії ОСОБА_3, який умисно, з корисливих спонукань, шляхом обману заволодів грошима Академії внутрішніх військ МВС України в сумі 1334 грн. 06 коп., суд перекваліфіковуває з ч. 1 ст. 410 на ч. 1 ст. 190 КК України, оцінюючи їх як заволодіння чужим майном шляхом обману.

При визначенні ОСОБА_3 покарання суд визнає обставинами, що пом’якшують відповідальність – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, а також приймає до уваги, що характеризується підсудний виключно позитивно, злочин вчинив вперше, крім того враховує наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

Суд звертає увагу, що з урахуванням закріплених у ст.ст. 12, 49, 358 ч. 3 та ч. 5 ст. 74 КК України положень випливає необхідність звільнити підсудного від покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, в зв’язку із закінченням строків давності.

Зазначені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, враховуючи його поведінку, переконують суду про можливість застосувати до ОСОБА_3 мінімальний вид покарання передбачений санкцією ч. 1 ст. 190 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 324, 327 КПК України, військовий суд,—

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України і на підставі цього Закону призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн.

Звільнити ОСОБА_3, відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, від призначеного покарання за ч. 3 ст. 358 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.

Його ж, ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

При набранні вироком законної сили   запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи – зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил України через військовий місцевий суд Харківського гарнізону на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА   ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

Головуючий по справі: САВЕНКО М.Є.