Справа № 22-1954/10 Головуючий у 1-й інстанції – Поліщук Н.В.
Доповідач – Гончар В.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Гончара В.П.
Суддів - Пікуль А.А., Вербової І.М.
При секретарі - Ліліцькому Р.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» про усунення перешкод в користуванні об’єктом нерухомості, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» про усунення перешкод в користуванні об’єктом нерухомості.
Зазначав, що 17 серпня 1999 року ТОВ «Владник» на підставі Договору капітального будівництва №25/1 від 25 грудня 1997 року передало у власність ОСОБА_1 цегляний бокс НОМЕР_1, що знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.
Згідно п.2.2.1 Договору №25/1 від 25 грудня 1997 року підрядник зобов’язався сприяти в прийнятті ОСОБА_1 до кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2», що був утворений для обслуговування гаражних боксів, розташованих за адресою АДРЕСА_1.
Після закінчення будівництва та передачі у власність ОСОБА_1 вище вказаного цегляного боксу, останнього було прийнято до складу членів кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 13.07.2006 року про сплату вступного внеску.
Зазначав, що весь час перебування в складі учасників кооперативу він сумлінно виконував свої обов’язки як члена кооперативу.
В квітні 2008 року ОСОБА_1 було виявлено заміну замків. В адміністрації кооперативу йому повідомили, що відповідно до рішень правління від 15 грудня 2006 року та 28 березня 2008 року власником гаражного боксу є відповідачка ОСОБА_2
Мотивуючи зазначеним та посилаючись на вимоги ст.ст. 321,331 ЦК України, позивач просив ухвалити рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 звільнити гаражний бокс НОМЕР_1, розташований за адресою АДРЕСА_1, привівши його у придатний для використання стан.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» про усунення перешкод в користуванні об’єктом нерухомості – відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, а зібраним доказам не дав належної оцінки.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» зареєстровано як юридичну особу 24.01.1996 року, що підтверджується даними Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії НОМЕР_2, НОМЕР_3.
Статутом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» визначено, що кооператив є організацією громадян, які добровільно об’єдналися для задоволення своїх потреб в гараж для автотранспортних засобів шляхом їх будівництва і експлуатації за власні кошти. Статутом визначені порядок і умови вступу в члени даного Кооперативу, а також вирішення питань прийому в члени Кооперативу правлінням кооперативу на підставі заяви громадянина.
Позивачем належним та допустимих доказів на підтвердження того, що він є членом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» не надано.
Так, на підтвердження оплати внесків члену кооперативу позивач надав одну квитанцію на суму 15 грн. від 04 серпня 2006 року ( а.с. 10), яка не дає суду підстав вважати про сумлінне виконання позивачем обов’язків як члена кооперативу сплачувати членські внески.
При цьому, дані довідки №16/1 від 16 березня 2006 року в тій частині, що ОСОБА_1 є членом кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Водник-2» та власником гаражного боксу НОМЕР_1 самі по собі не є належним доказом на підтвердження членства в кооперативі та права власності, оскільки первинні документи на підтвердження цих обставин суду не надані, а також не надані відомості щодо прийняття відповідними компетентними органами рішень про прийняття позивача в члени кооперативу та реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості.
Разом з цим, судом вірно встановлено та підтверджено позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні, що 01 червня 2006 року він звертався із заявою до Голови ГБК «Водник-2» про прийняття його в члени кооперативу, а також 27 липня 2006 року про виключення із членів кооперативу.
Крім того, судом встановлено та не спростовувалось сторони в судовому засіданні, що гаражний бокс НОМЕР_1 ( тепер НОМЕР_4) як об’єкт нерухомості в встановленому законом порядку в Київському міському бюро технічної інвентаризації га реєстрації права власності станом на теперішній час не зареєстрований.
Дані Договору №25/1 від 25 грудня 1997 року, укладеного між ТОВ «Владник» та ОСОБА_1, в частині прийняття підприємством на себе обов’язку по будівництву гаражного бокса НОМЕР_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 здійснити оплату цього об’єкту, а також дані Акту прийому-передачі нерухомості від 17 серпня 1997 року, про передачу ТОВ «Владник» та прийняття ОСОБА_1 гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в м. Києві самі по собі не дають підстав вважати про набуття позивачем ОСОБА_1 права власності на вказаний об’єкт нерухомості в установленому законом порядку.
За змістом ст. 331 ЦК України, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його цивільного права.
Доводи апеляційної скарги про незаконність постановленого рішення безпідставні, викладені в рішенні висновки нічим не спростовані.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді