Справа № 2-1165/10-0408
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 квітня 2010 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чуплій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася 05.02.2010 р. до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона в період з 1996 р. по 2004 р. працювала транспортировщиком, різником металу, збиральником виробничих приміщень в Відкритому акціонерному товаристві «ЛЭМКАР».
Виконуючи обов’язки вбиральниці виробничих приміщень 26.09.2003 р., о 14 год. 30 хв. з нею стався нещасний випадок: в результаті чого вона одержала тяжку травму. Діагноз від отриманої травми, згідно Акту розслідування нещасного випадку № 06 зазначено: «закритий перелом шийки лівого бедра».
Комісією в складі представників: Відкритого акціонерного товариства «ЛЭМКАР», Фонду соц. страхування від нещасних випадків…, проведено розслідування та складено Акт розслідування нещасного випадку № 249 від 30.09.2003 р.. Згідно пункту 10 Акту… винними в нещасному випадку є особи, які допустили порушення, а саме: машиніст крану механосборочного цеху; начальник механосборочного цеху.
За висновком МСЕК від 26.01.2004 р. їй первинно було встановлено 60% професійної втрати працездатності та признано інвалідом 2 групи. При наступному переосвідченні встановлено 30% втрати працездатності та 3 групу інвалідності безстроково. Лікарями противопаказано: фізичне навантаження.
В зв’язку з травмою їй заподіяна моральна шкода. Вона отримує пенсію у розмірі 129 грн. та Постановою Фонду соціального страхування від 28.05.2004 р. їй було призначено щомісячні страхові виплати в порядку втраченого заробітку в сумі 138 гривень 65 коп. Отримувана нею сума коштів не вистачає навіть на харчування, вона змушена затрачувати велику суму грошей на лікування та підтримання працездатності в зв’язку з травмою.
Вона втратила працездатність, являється інвалідом, в результаті змушена звертатися за допомогою лікарів, переносить фізичний біль та моральні страждання, які проявляються в наступному: під час нещасного випадку перенесла велику фізичну біль, яка тривала довгий час; відчула великий страх та психологічний стрес; з моменту настання нещасного випадку тривалий час не могла спокійно спати, переживаючи знову і знову ті болісні відчуття під час нещасного випадку, постійно згадує удар та падіння на бетонну поверхню; в зв’язку з травмою довгий час провела на лікуванні в 5 – й міській лікарні (в травматологічному відділенні); пересувалася за допомогою милиць. На теперішній час вона систематично проходить лікування, має затруднення при ходьбі.
В результаті нещасного випадку настало різко виражене обмеження її життєдіяльності, яке призвело до соціальної дезадаптації, і на теперішній час вона безпомічна навіть в веденні домашнього господарства, через це постійно відчуває свою нікчемність в колі своєї родини. При таких обставинах в неї змінився рівень життєвої діяльності, вона змушена прикладати багато зусиль для організації свого життя та постійне підтримання працездатності.
Причинену моральну шкоду вона оцінює в розмірі 125000 грн., та просить стягнути цю суму з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 не була присутній.
У судовому засіданні представник позивачки на позовних вимогах наполягає в повному обсязі і підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та пояснив, що позивачка втратила 30% професійної працездатності безстроково та являється інвалідом 3 групи в зв’язку з травмою, змушена систематично звертатися за допомогою лікарів, при невеликих фізичних навантаженнях швидко втомлюється, втрачає працездатність. Вона часто звертається до лікувальних установ по медичну допомогу, що у свою чергу вимагає додаткові фінансові витрати. В зв'язку з вказаним, їй порушено нормальний спосіб життя, вимушена витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачці моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивачка такий висновок не представила, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивачці моральна шкода не спричинена.
Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині «відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачці моральну шкоду.
Вислухавши предстаників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, давши їм оцінку, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання, про спричинення позивачці ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров'я позивачки, наслідки, викликані в зв’язку з травмою, відсоток втрати професійної працездатності, наявність інвалідності, втрату роботи, провину підприємства в спричиненні шкоди, матеріальний збиток заподіяний виробничою травмою.
З трудової книжки вбачається, що позивачка з 1996 р. по 2004 р. працювала транспортировщиком, різником металу, збиральником виробничих приміщень в Відкритому акціонерному товаристві «ЛЭМКАР». ( а.с. 6 -12).
Відповідно Акту розслідування нещасного випадку Н – 5 та Акту про нещасний випадок № 06 від 30.09.2003 р., який складався комісією в складі представників: Відкритого акціонерного товариства «ЛЭМКАР», Фонду соц. страхування від нещасних випадків, згідно пункту 9 зазначено діагноз: «закритий перелом шийки лівого бедра». В пункті 10 Акту… встановлено, що винними в нещасному випадку є особи, які допустили порушення, а саме: машиніст крану механосборочного цеху; начальник механосборочного цеху. ( а.с. 14-15, 17-18).
За висновком МСЕК від 26.01.2004 р . позивачці первинно було встановлено 60% професійної втрати працездатності та признано інвалідом 2 групи ( а.с. ).
При наступному переосвідченні 03.02.2005 р. встановлено 30% втрати працездатності та 3 групу інвалідності безстроково. Лікарями противопаказано: фізичне навантаження. ( а.с. 27-29).
В ідповідно до наданих виписних епікризів, позивачка в результаті отримання травми, неодноразово проходила лікування в травматологічному відділенні стаціонарно, амбулаторно в 5 – й міській лікарні за місцем проживання. З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивачка повинна спостерігатися у травматолога; потребує медикаментозного лікування; стаціонарне лікування; оперативне лікування; масажі; фізичні процедури. ( а.с.20-21).
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 28.05.2004 р. № 19644 призначено позивачеві одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати в розмірі 138 грн. 65 коп. ( а.с.23-24).
Згідно наданого пенсійного посвідчення № 146376 позивач отримує пенсію в розмірі 129 гривень. ( а.с.13).
При таких обставинах суд вважає, що позивачці заподіяний як фізичний, так і моральний збиток, який підлягає компенсації. Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачці моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачці було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у січні 2004 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.
Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду, не може бути прийнято до уваги.
Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Приймаючи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві, про спричинення моральної шкоди позивачці ОСОБА_3 знайшли документальне підтвердження, а також враховуючи настання важких наслідки: 30 відсотків втрати працездатності безстроково, інвалідність 3 групи, негативні зміни в стані здоров'я, викликані травмою, суд вважає, що позивачці заподіяний моральний збиток, який підлягає відшкодуванню, проте суму, яку просить позивачка, необхідно зменшити і призначити розмірі 18000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які переносить позивачка.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р. ст. ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10,11, 27, 60, 213-215 , ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000 грн.
В останній частині позову – відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко