Справа 2-А-202/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

31.03.2010 року  позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в  Миколаївській області (далі – відповідач) про визнання постанови від 22.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП  у вигляді штрафу в сумі 255 грн.  протиправною.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 22.03.2010 року зупинившись автомобілем «DACIA» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Жовтневої революції в м. Вознесенську біля магазину «Вера» в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» не порушував Правил дорожнього руху, оскільки ця зупинка була обумовлена необхідністю здійснення обслуговування ним, як торговим представником фірми «Ірбис», підприємства ПП «ОСОБА_2.», якому належить зазначений магазин, який розташований в зоні дії дорожнього знаку. Крім того, ця зупинка була вчинена з метою отримання в працівника ДАІ інформації про підтвердження правомірності вказаної зупинки.

Посилаючись на відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

            Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

 Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором ДПС відділу ДАІ з ОАТ м. Вознесенська та Вознесенського району Кравченко Д.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 23.03.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП – порушення вимог дорожнього знаку, а саме: на вул.Жовтневої революції в м. Вознесенську позивач, керуючи автомобілем «DACIA» номерний знак НОМЕР_1 о 17-15 год., не виконав вимоги дорожнього знаку  3.34 додатку 1 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.1 Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.  Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності та інше. Правопорушення було зафіксовано при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху  у відповідності до ст. 251 КУпАП за допомогою показань свідків, які зазначені в протоколі. Також доказом по справі є пояснення особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, яка не заперечувала зупинки в зоні дії дорожнього знаку  3.34 додатку 1 «Зупинку заборонено». Але посадовою особою відповідача не враховано положення розділу 3 «Заборонні знаки» додатку 1 Правил дорожнього руху, де зазначено, що не поширюється дія знака  3.34 на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. Згідно доданих документів позивачка є торговим представником  ТОВ «Ірбис» м. Миколаїв, між ТОВ «Ірбис» та ПП «ОСОБА_2.» є договірні відносини щодо поставки товарів, згідно довідки ПП «ОСОБА_2.» 23.03.2010 року позивач знаходився в магазині «Вера» по виробничій необхідності. З урахуванням викладених обставин, в діях позивачки відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

 За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з неврахуванням всіх обставин справи, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ 067177 від 22.03.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                   О.Є.Старжинська