Справа 2-А-207/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області  (далі - відповідач) про визнання постанови від 25.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КУпАП протиправною.  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 25.03.2010 року, рухаючись автомобілем НОМЕР_1 по вул. Леніна в м. Нова Одеса, здійснив зупинку автомобіля на відстані  38 м. від зупинки маршрутних транспортних засобів.

             Посилаючись на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і відсутнє порушення п. 15.9-е Правил дорожнього руху, позивач просив позов задовольнити .

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

 Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором ДПС відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Новоодеського району Коваленко О.І. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 25.03.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП – порушення правил зупинки , а саме: в м. Нова Одеса по вул. Леніна, позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив стоянку ближче 30 м. від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9-е  Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,  а також іншими документами.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п. 15.9-е), суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з’ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ 094159 від 25.03.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                       Старжинська О.Є.