Справа № 2-а-149,2008 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2008 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Мельничук В.П.,
при секретарі: Данилюк Н.П.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання надати статус інваліда війни,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся з вказаним позовом ОСОБА_2, посилаючись на те, що 16 травня 2008 року йому була встановлена II група інвалідності довічно з втратою працездатності 80 %. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
12.08.2008 року він звернувся до відповідача з заявою з проханням встановити йому статус інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого до інвалідів війни належать особи, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони та які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Листом № 1213 від 13 серпня 2008 року відповідач відмовив йому у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на безпідставність вимог та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики. Вказана відмова є необгрунтованою, оскільки відповідно до довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/815 від 05.08.2008 року він виконував поставлені завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування цивільної оборони Ставищенського району - зведеної автоколони від колгоспу ім. XX з'їду КПРС смт. Ставище Київської області в періоди з 05 по 07 травня 1986 року та з 15 по 20 серпня 1986 року.
Позивач просить зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити йому статус інваліда війни.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач до суду подав заяву в якій просить справу слухати без участі їхнього представник.
Відповідач до суду подав заперечення на позов, в якому зазначив, що позивач дійсно звертався до їх управління із заявами про встановлення йому статусу інваліда війни, приклавши до заяви зазначені в позовній заяві документи. При вирішенні цього питання управління керується листами Міністерства праці та соціальної політики України з відповідним роз'ясненням від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та листа Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, відповідно до яких чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту" поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі воєнізованих формувань. На позивача, який приймав участь під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, не поширюється чинність вказаної норми.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З довідок відділу з питань надзвичайних ситуацій Ставищенської районної держадміністрації від 23.07.2008 року № 20 (а.с. 7), управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної держадміністрації від 5 серпня 2008 року за № 01-08/815 (а.с. 8) судом встановлено, що позивач в 1986 році (на час аварії на ЧАЕС) працював в Ставищенській госпрозрахунковій колоні Ставищенської райспоживспілки, відповідно до розпоряджень начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року в період з 05 травня 1986 року по 7 травня 1986 року та з 15 серпня 1986 року по 20 серпня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування служби торгівлі і харчування від Ставищенської госпрозрахункової колони Ставищенської райспоживспілки відповідно до планів Цивільної оборони в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу з 16 травня 2008 року була встановлена друга група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 80%. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорії 1) НОМЕР_1 від 28 травня 2008 року (а.с. 4), вкладкою до посвідчення НОМЕР_2 від 28.05.2008 року (а.с. 4), довідками МСЕК серії КИО-1 № 305893 від 19.08.2008 року (а.с. 6).
Судом встановлено, що 12 серпня 2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни (а.с. 9). Листом від 13.08.2008 року № 1213 відповідач дав роз'яснення позивачу про причини незадоволення його заяви, мотивувавши це тим, що згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту" поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На громадян, які були у складі формувань чи підрозділів різних міністерств, чинність вказаної норми не поширюється. Позивачу було роз'яснено, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. 10).
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до вищевказаної норми має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та лист Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать нормі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим матеріалам справи.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни.
Керуючись ст. ст. 4,7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302, ст. ст. 11,12,17,71,86,159,160,163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_2 статус інваліда війни.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Ставищенський районний суд на протязі десяти днів з дня її проголошення.