Справа №2-945

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 травня  2010 року Солом”янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді-                Шереметьєвої Л.А.

             при секретарі-              Волковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства » ЕС ЕНД ТІ Україна»  до ОСОБА_2  про відшкодування шкоди, суд,-

        В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з позовом  і просить стягнути з відповідача     116 017 гр.62 коп. матеріальної  шкоди .

      Посилається в позові на те, що відповідач з 20.10.2008 року працював у ДП » ЕС ЕНД ТІ Україна» на посаді  експедитора  в відділі логістики.  

          В цей же день з ним був укладений  договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки посада експедитора  передбачає передачу під відповідальність товарно-матеріальних цінностей.

15.12.2008 року  за накладною №26/911450 на складі Підприємства з іноземними інвестиціями «Монблан» в м. Києві на підставі виданої відповідачу довіреності   ЯПП №746161/1137 останній отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 286 242,14 грн. (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок дві гривні 14 коп.).  

Того ж дня відповідач доставив товар  до приміщення складу підприємства, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Палладіна 44, літера «Б», в складській будівлі, орендованій у ВАТ «Український нафтогазовий інститут». Доступ автомобілів на територію, де знаходяться адміністративні та складські будівлі ВАТ «Український нафтогазовий інститут», загороджений автоматичним шлагбаумом. В той же час, сама територія не охороняється ні ВАТ «Український нафтогазовий інститут», ні самим позивачем або іншими орендарями. Будь-які фізичні особи мають вільний доступ на територію поміж адміністративними та складськими будівлями ВАТ «Український нафтогазовий інститут».

При здійсненні приймання товарно-матеріальних цінностей у відповідача було виявлено недостачу товару на загальну суму 116 017,62 грн. - коробок з комп'ютерним обладнанням: блоків живлення, карт пам'яті.

Оскільки мала місце недостача товарно-матеріальних цінностей, на  підприємстві була створена комісія по проведенню службового розслідування з цього приводу.  

Під час  розслідування комісією було встановлено і цього не заперечував відповідач,  що  після прибуття на територію він  вийшов за територію ВАТ «Український нафтогазовий інститут», залишивши автомобіль з ввіреними йому товарно-матеріальними цінностями біля приміщення складу без нагляду.

Відповідно до Посадової інструкції експедитора, з якою  відповідач був ознайомлений, експедитор зобов'язаний не залишати автомобіль без нагляду за межами видимості на мінімальний строк, що дає можливість викрадення автомобіля або крадіжки якихось речей чи ввіреного вантажу.

Таким чином, комісія прийшла до висновку, що порушення відповідачем посадової інструкції призвело до значних матеріальних збитків підприємству, що зумовило існування підстав для втрати довіри до нього.  

  Наказом № 9-вк від 14 січня 2009 року  відповідача було звільнено    з займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КзПП у зв'язку з втратою довіри.

            Виходячи з того, що з вини відповідача підприємству були завдані матеріальні збитки, відшкодувати їх добровільно відповідач відмовляється, просить задовольнити позов.

      Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував. Вважає, що його вини у недостачі товару нема.

          Пояснив також, що посадову інструкцію він підписав уже після звільнення шляхом обману з боку працівників підприємства.

          Крім того, коли він доставив товар на склад, його зобов»язані були прийняти негайно, однак зав. складом не було на робочому місці.

          Вважає, що підприємством не були створені належні умови для роботи та належного збереження товару, а тому просить в позові відмовити.

Представник відповідача проти позову також заперечував.

Посилається при цьому на те, що договір про матеріальну відповідальність, який між сторонами, не відповідає вимогам закону, а тому не тягне за собою будь-яких наслідків.

Договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися лише з працівниками, які займають посади, приведені у Переліку посад і робіт, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР ВЦРПС від 28.12.1997 року №447/24, відповідно до якого посада експедитора та водія-експедитора, яку фактично займав відповідач, у ньому відсутня.

В зв’язку з цим позивач не мав права укладати з відповідачем такий договір, а тому і відсутні підстави  для повної матеріальної відповідальності відповідача за завдану шкоду.

Крім того, товар  перевозився двома автомобілями, один з яких , ГАЗ д/нАА1196ЕР, належить не позивачу.  

Також зазначив, що позивач вказує на відсутність охорони як біля складу, так і прилеглої території, однак надає інформацію про наявність охорони на складі та  наявність шлагбауму при в’їзді на територію складів. Наявність відеозапису, які зафіксували камери спостереження, підтвердив факт крадіжки і місце знаходження відповідача, що встановила  комісія   по розслідуванню.

Враховуючи наведене, вважає, що відповідач не порушував  посадову інструкцію, а  залишив припаркований  автомобіль з товаром на стоянці, яка охороняється і товар,  який  знаходився в автомобілі, мав бути прийнятий завідуючою складом.

Крім того, відповідачем  було подано заяви до Святошинського РУ ГУМВС України в м .Києві  за фактом крадіжки та оскаржено постанови  про відмову в порушенні кримінальної справи, в зв’язку з чим була порушена кримінальна справа, що також свідчить про  відсутність вини в діях відповідача.

           З врахуванням цих обставин також просить в позові відмовити.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

      Встановлено, що 20.10.2008 року відповідач був  прийнятий на посаду  експедитора  у відділ логістики  Дочірнього підприємства » ЕС ЕНД ТІ Україна» і при прийомі на роботу з ним був  укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

При оформленні трудового договору відповідач був ознайомлений з діючими правилами внутрішнього трудового  розпорядку,  посадовою інструкцією, договором про конфіденційність, політикою службових відряджень, політикою інформаційної безпеки, інструкцією про охорону праці,   правилами  роботи з документами (стандарти прийняті в компанії),  правилами користування  корпоративними інформаційними ресурсами,  що  підтверджується  його підписом на Листі ознайомлення з нормативними документами відповідача  від 20.10.2008 року.

/ а.с.15; 24-27 /

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою,  організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском)  перевезенням або застосуванням  у процесі  виробництва  переданих їм цінностей.

Відповідно до п. 1 Договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного між сторонами,   відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за схоронність ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язався бережливо ставитися до переданих йому для зберігання або для реалізації визначених займаною посадою  функціональних   обов'язків   матеріальних   цінностей підприємства  і вживати заходи до запобігання шкоди.

15.12.2008 року на складі Підприємства з іноземними інвестиціями «Монблан» в м. Києві відповідачем на підставі виданої позивачем довіреності ЯПП №746161/1137 за накладною №26/911450 були отримані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 286 242,14 грн. (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок дві гривні 14 коп.).    

Того ж дня, після прибуття до приміщення складу позивача, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Палладіна 44, літера «Б», в складській будівлі, орендованій позивачем у ВАТ «Український нафтогазовий інститут»,  при здійсненні приймання товарно-матеріальних цінностей було виявлено відсутність товару на суму 116 017,62 гр., а саме:  комп'ютерного обладнання: блоків живлення, карт пам'яті.

В зв»язку з цими обставинами позивачем була створена комісія, яка прийшла до висновку, що відповідач при виконанні службових обов'язків порушив свої  посадові обов'язки, залишивши автомобіль та ввірений йому товар без нагляду.

Дані обставини підтверджуються Актом ДП «ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА» про приймання матеріалів від 15.12.2008 року та довідкою №80 від 16.12.2008 року про перелік товарно-матеріальних цінностей, не зданих на склад відповідачем.

За даним фактом Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві порушена кримінальна справа за ст.185ч.3 КК України, досудове слідство по якій зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України.

      Рішенням  Святошинського районного суду м. Києва від 28.05.2009 року відповідачу було відмовлено в позові  про  поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

/ а.с. 8-14; 18-23; 47 /

           Відповідно до ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди,заподіяної з їх вини у випадках, коли між працівником та підприємством відповідно до ст. 135-1 кодексу укладено письмовий договір  про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

          Виходячи з викладеного вище, укладеного з відповідачем договору про повну матеріальну відповідальність, незабезпечення ним збереження товарно-матеріальних цінностей підприємства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

          Суд не приймає до уваги заперечення відповідача та його представника в судовому засіданні, виходячи з наступного.

         Представник позивача суду пояснив і це підтверджується Договором оренди від 31.03.2008 року та розрахунком вартості послуг охорони об»єктів, Печерським ВДСО УДСО при ГУ МВС України в  м. Києві охороняються лише приміщення підприємства.

         При цьому пояснив,що після укладення Договору оренди підприємство змінило назву, а тому в Додаткових угодах до Договору фігурує нинішня назва, а при укладенні інша.

         Прилегла територія, на якій позивачем орендуються складські приміщення, не охороняється.

         Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.    

         Виходячи з цього, суд вважає, що посилання відповідача та його представника на те, що позивач не забезпечив йому належних умов для роботи, не може бути прийнято до уваги, т.я. наслідком завдання позивачу матеріальних збитків стало не відсутність охорони прилеглої до складського приміщення позивача, а невиконання самим відповідачем умов укладеного з позивачем Договору про повну матеріальну відповідальність.

            Крім того, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що  набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

         Вище приведеним рішенням Святошинського районного суду м. Києва    було встановлено, що укладений з відповідачем договір про повну матеріальну відповідальність відповідає вимогам закону, а також невиконання ним даного договору, внаслідок чого з його вини була заподіяна шкода підприємству, що стало підставою для його звільнення з роботи.

           Виходячи з цього, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та його представника щодо відсутності вини відповідача в заподіянні шкоди підприємству та приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

         Керуючись  ст.ст. 130, 134,  135-1 КЗпП України, ст.ст.57-61,209,212-214  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

       Позов задовольнити.

       Стягнути     з  ОСОБА_2 на користь Дочірнього     підприємства »  ЕС ЕНД ТІ Україна »  116 017гр.62 коп. збитків, 1 680гр. 18 коп. судового збору та 120гр.витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього  117 297гр.80 коп.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя