Справа 2-477/10

            Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді              Оксюти Т.Г.

при секретарях                                Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Національного університету оборони України, треті особи : Відділ опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відкрите акціонерне товариство «Шляхово - будівельне управління №41» про поновлення на реєстраційному та квартирному обліку та зобов’язання надати житло , -

В С Т А Н О В И В :

13.08.2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача та просили вирішити, в порядку виключення, питання стосовно їх постійної реєстрації та реєстрації повнолітніх синів ОСОБА_3 - ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітніх дітей в Національній академії оборони України, військовій частині або ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41».

Після закінчення строку дії договору оренди, продовжити термін договору між ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» та Національною академією оборони України.

Вирішити питання стосовно поновлення на квартирному обліку.

Вирішити питання стосовно отримання житла (соціального житла), як для багатодітної одинокої матері.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_3 мати п’ятьох дітей та проживає разом з ними в гуртожитку ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» з 1995 року на основі договору укладеного між ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» та НАО України, який продовжений до 01.12.2009 року, та зареєстрована разом з ними була за адресою : АДРЕСА_1 (НАО України).

Зазначать, що сім'я ОСОБА_3 перебувала на обліку з 1995 року, однак у 2007 році чоловік ОСОБА_7 покинув сім'ю та розлучившись, без згоди ОСОБА_3 та згоди всіх дітей, виключив їх з квартирної черги.

В свою чергу НАО України виписала ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вищевказаного гуртожитку.

ОСОБА_3 звернулась до відділу реєстрації НАО України з метою поновлення реєстрації по пр. Повітрофлотському, 28 в м. Києві, однак їй було відмовлено, також було відмовлено і в поновлені на квартирному обліку і в отриманні житла, як для багатодітної одинокої матері.

Вважають, що НАО України порушує їх права, а тому просили позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили справу розглядати у їх відсутність.

В судовому засіданні було проведено заміну відповідача на належного, з Національної академії оборони України на Національний університет оборони України.

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог позивача заперечувала посилаючись на те, що позивачі не працюють та не проходять військову службу у Національному університеті оборони України, підстав для зберігання за ними права перебування на обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов немає.

Крім того, зазначила, що підстави для реєстрації позивачів при Національному університеті оборони України відсутні.

Таким чином, позовні вимоги позивачів про реєстрацію, поновлення на квартирному обліку, отримання житла та продовження договору оренди задоволенню не підлягають.

Третя особа Відділ опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмові пояснення в яких при ухваленні рішення просила врахувати інтереси дітей та розглянути справу за відсутності її представника.

В ході розгляду справи, судом було залучено ВАТ «Шляхово – будівельне управління №41» в якості третьої особи.

Представник третьої особи ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» в судовому засіданні просив відмовити у позові, посилаючись на те, що вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, представника відповідача, представника третьої особи ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41», врахувавши заяви позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1, лист Відділу опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що підполковник запасу ОСОБА_7 (колишній чоловік позивача ОСОБА_3) був зарахований на квартирний облік у загальну чергу з 03.03.1995 року, згідно з рішенням житлової комісії КВІУЗ (протокол № 11 від 20.04.98), та у списки для першочергового отримання житла з 08.01.2004 року, згідно з рішенням житлової комісії ВІТУ (протокол № 134 від 26.02.04) із сім’єю у складі 5 осіб : він, дружина – ОСОБА_3, син – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_7 (колишній чоловік позивача ОСОБА_3) був зарахований на квартирний облік та у списки для першочергового отримання житла на підставі п. 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею в ЗС України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.95 № 20, ст. 45 ЖК України, ч. 1 п. 32 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.84 N 470,

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського РУЮ у м. Києві, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірваний.

У зв’язку з розірванням шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, на підставі заяви підполковника ОСОБА_7, та згідно з рішенням житлової комісії НАОУ (протокол № 1 від 23.05.2007 року) квартирна справа ОСОБА_7 була розділена, з облікової справи виключені та зняті з обліку : колишня дружина – ОСОБА_3, син – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, син – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, син – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Таке рішення було прийнято на підставі п. 30 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.84 N 470, яким передбачено, що якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, воно переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, - до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання.

Встановлено, що дане рішення позивачами не оскаржувалось.

Отже, цільове призначення відомчого житла виключає можливість надання його особі, яка не має зв’язку з підприємством (установою, організацією).

За таких обставин не працюючі на даному підприємстві члени родини знімаються з квартирного обліку, але це не виключає можливості їх постановки на квартирний облік за місцем роботи або у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Враховуючи, що позивачі не працюють та не проходять військову службу в Національному університеті оборони України, підстав для зберігання за ними права перебування на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов немає.

Таким чином, житлова комісія Національного університету оборони України при знятті позивачів з квартирного обліку та відмові їм у поновленні на обліку діяв на підставі закону та в межах, наданих повноважень.

Позивачі також просили вирішити питання стосовно їхньої постійної реєстрації у відповідача або у ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41», на що слід зазначити наступне.  

З 1995 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкають у гуртожитку ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» за адресою : АДРЕСА_2.

З 14 жовтня 2005 року по 14 жовтня 2008 року позивачі були зареєстровані, як члени сім’ї військовослужбовця, за юридичною адресою Національного університету оборони України : АДРЕСА_1.

17 липня 2009 року позивачів знято з реєстраційного обліку у зв’язку з вибуттям до іншого місця проживання: АДРЕСА_3.

В ході судового розгляду встановлено та що не заперечувалось позивачами, що вони добровільно знялись з реєстраційного обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. При цьому, частиною 4 визначено, що єдиною підставою для реєстрації місця проживання є заява особи.

Місцем проживання згідно ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже, позивачам необхідно визначитися з місцем свого проживання, після чого звернутися до відповідного органу реєстрації із заявою.

Таким чином, підстави для реєстрації позивачів при Національному університеті оборони України відсутні.

Так, згідно з Інструктивним листом Міністерства оборони України та МВС України від 11.06.04 за юридичної адресою військових частин реєструються лише військовослужбовці та члени їх сімей, які не забезпечені житлом за місцем дислокації частини.

Аналогічна норма міститься у п. 1.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.06 № 577, яким передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей мають право до одержання житлового приміщення зареєструватися за місцем знаходження військової частини.

Тобто, зареєструватися за адресою військової частини мають право лише військовослужбовці та члени їх сімей.

Як вбачається з обставин справи, позивачі до цієї категорії громадян не відносяться, тому не можуть бути зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.  

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відмова позивачам у реєстрації за юридичною адресою Національного університету оборони України є обґрунтованою, а тому позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про вирішення питання стосовно отримання житла (соціального житла), як для багатодітної одинокої матері то в ній також слід відмовити з наступних підстав.

Право громадян України на житло закріплено статтею 47 Конституції України та ст. 1 ЖК України.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до ст. 31 ЖК України право на одержання жилого приміщення в порядку, передбаченому законодавством, мають громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті.

Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов встановлені статтею 34 ЖК України. Облік таких громадян згідно з вимогами ст. 36-37 ЖК України здійснюється: за місцем проживання - у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів; за місцем роботи - на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві.

Відповідно до ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Отже, жилі приміщення надаються лише громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, та у порядку, передбаченому законом.  

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 1 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.06 № 1081, п. п. 1.1, 1.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України 06.10.2006 № 577 житлом для постійного проживання за рахунок Міністерства оборони України  забезпечуються :

військовослужбовці – особи офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил;

особи, звільнені в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, після звільнення, члени їхніх сімей;

члени сімей військовослужбовців, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали безвісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Враховуючи вимоги зазначених нормативних актів, беручи до уваги, що позивачі не проходять військову службу у Збройних Силах України; не є членами сім’ї військовослужбовця  або особи, звільненої в запас (відставку); не перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у Національному університеті оборони України, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення їх житлом за рахунок Міністерства оборони України відсутні.

Позивачі також просили після закінчення строку дії договору оренди, продовжити термін договору між ВАТ «Шляхово – будівельне управління №41» та Національним університетом оборони України, на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що між ВАТ «Шляхово – будівельне управління №41» та Національною академією оборони України (Національний університет оборони України) було укладено договір оренди, згідно умов якого ВАТ «ШБУ №41» здала у найм під житло на строк з 01.12.2004 рок по 01.12.2009 року, а наймач сплачує згідно «кошторису доходів» щомісячно, згідно пред’явлених рахунків за 3 ліжко – місця в гуртожитку.

З договору оренди вбачається, що сторони у вищевказаному договорі є суб’єктами господарювання та самостійними юридичними особами, які наділені правом звернутися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, відповідно до чинного законодавства.

Крім того, позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не є сторонами у вищевказаному договорі.

Також, слід зазначити, що термін дії договору закінчився і він не був продовжений.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги про продовження терміну дії договору оренди між ВАТ «Шляхово - будівельне управління №41» та Національною академією оборони України (Національним університетом оборони України) також задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування вимог позову.

На підставі викладеного, керуючись п..п.9, 10  Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» від 16 січня 2003 року за №35, ст.29 ЦК України, ст.ст.  .ст. 10, 57-60, 84, 88, 209, 212-214, 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В  :

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Національного університету оборони України, треті особи : Відділ опіки та піклування Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відкрите акціонерне товариство «Шляхово - будівельне управління №41» про поновлення на реєстраційному та квартирному обліку та зобов’язання надати житло- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Суддя