Справа №22-232б/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова І.О.

Категорія 53 доповідач Жданова B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Голубинського A.M.

суддів Жданової B.C., Прокопчук Л.М.

при секретарі Володіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Донецького гірничо-економічного технікуму на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 січня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького гірничо-економічного технікуму про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача Донецького гірничо-економічного технікуму про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди. Заявлений позов обґрунтовувала тим, що працює викладачем технікуму з 1981 року, педагогічний стаж складає більше 30 років. Відповідно до ст. 57 Закону України « Про освіту» має право на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, яка повинна виплачуватись щомісячно. Всупереч зазначеній нормі закону відповідач надбавку за вислугу років не виплачує через що створилась заборгованість за період з серпня 1998 року по вересень 2002 року в розмірі 1589,18 грн, яку просила стягнути на свою користь, просила стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати через порушення строків її виплати та моральну шкоду 2000 грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, на користь позивачки з Донецького гірничо-економічного технікуму стягнуто донарахування до заробітної плати у вигляді надбавки 30% за вислугу років в сумі 1589,18 грн, компенсація втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 1388,77 грн, моральна шкода 500грн, витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи 30 грн, всього 3507 грн.

Відповідач Донецький гірничо-економічний технікум просить скасувати ухвалене рішення,, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норми матеріального права. В обгрунтування своїх доводів зазначає, що Закон України « Про реструктуризацію заборгованості по виплатам, передбаченим статтею 57 Закону України « Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним і другим категоріям працівників учбових закладів» поширюється тільки на кредиторську заборгованість, яка виникла по загальному фонду державного бюджету. Враховуючи те, що спеціальним фондом ці виплати не передбачень відсутнє їх фінансування та механізм погашення, зазначена надбавка не може бути стягнута з відповідача. Враховуючи те, що надбавка за вислугу років із спеціального фонду позивачці не нараховувалась, підстав для стягнення компенсації не вбачається. Відповідач також заперечуює проти стягнення моральної шкоди, посилаючись на відсутність вини учбового закладу у невиплаті надбавки, яка не віднесена до загального державного бюджету. Просить закрити провадження по справі за безпідставністю заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює викладачем Донецького гірничо-економічного технікуму з 27.08.1981 року, має педагогічний стаж понад 30 років.

Згідно із статтею 57 Закону України « Про освіту» держава гарантує педагогічним працівникам виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу /ставки заробітної плати/, залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах : понад три роки -10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 20 років- 30 відсотків, а також допомогу оздоровлення у розмірі щомісячного окладу при наданні щорічної відпустки, які вводяться в дію відповідно з 1 січня 1997 року та із 1 січня 1998 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 30% від посадового окладу, за період з серпня 1998 р. по вересень 2002 р. створилась заборгованість, яка відповідачем не виплачується, що порушує право позивачки на оплату своєї праці відповідно до вимог законодавства.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений без урахування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

При вирішенні спору суд першої інстанції не взяв до уваги те, що Закон України « Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів « від 9.09.2004 року встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв»язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту».

Цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України «Про освіту».

Відповідно до статті 2 названого Закону кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена статтею 1 закону, є обов»язковою до погашення і погашається протягом п»яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України, починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.

З наведеного вбачається, що погашення заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» відповідно до Закону « Про реструктуризацію заборгованості ...» погашається протягом п»яти років і встановлений термін на час звернення позивачки до суду 6.12.2007 року не сплив.

Державою виконуються свої зобов»язання щодо погашення кредиторської заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту». Згідно із Законом України від 26.12.2008 р. №835-У1 « Про державний бюджет України на 2009 рік» обсяг коштів, що спрямовуються у 2009 році на реалізацію цього Закону визначено у суму 403335,9 тис. грн., в тому числі субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 370017 тис. грн.

Зазначені норми закону судом першої інстанції враховані не були, що призвело до неправильного вирішення спору. Оскільки судом першої інстанції невірно визначений характер спірних правовідносин та неправильно застосована норма матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До закінчення строку , визначеного Законом України « Про реструктуризацію заборгованості...» для погашення заборгованості, не має підстав для висновку, що право позивачки на отримання надбавок за вислугу років порушено, як і не має підстав для стягнення компенсаційний виплат.

Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Донецького гірничо-економічного технікуму задовольнити частково.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 січня 2009 року скасувати.

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до Донецького гірничо-економічного технікуму про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.