Справа 3959 Голов, в 1 інстанц. Ребров С.О.

Категорія 52 Доповідач Зубова Л.М.

Ухвала

Іменем України

22 липня 2008 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуюча суддя Зубова Л.М.

судді Пономарьова О.М., Бондаренко Л.І.

секретар Андрусішина М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за

позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Вуглезбит»

товарства з обмеженою відповідальністю « Укртехноресурс ЛТД» (далі - « Вуглесбит»)

про захист трудових прав з апеляційною скаргою відповідача на рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 17 березня 2008 року .

Вислухавши доповідача, пояснення представника відповідача Кострикіна К.М. , третьої особи ОСОБА_2, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 17 березня 2008 року позов задоволений частково, з чим не погодився відповідач - «Вуглесбит», у апеляційній скарзі просив скасувати рішення., у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) 5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом 1 інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 214, 215 ЦПК України пердбачено перелік питань, які суд вирішує під час ухвалення рішення та зміст рішення суду.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо ), які мають значення для вирішення справи , та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню по цих правовідносинах, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо . Рішення суду складається, зокрема , з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, зазначає , чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, а якщо були , то ким, назви статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, яким суд керувався , а також рішення скаладється з резолютивної частини із зазначенням висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю або частково, висновку суду по суті вимог , розподілу судових витрат , строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 29 грудня 1976 року « Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції, на підставі яких визначено обов'язки сторін у спірних правовідносинах та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов'язки сторін, а в необхідних випадках - також на відповідні постанови Пленуму Верховного Суду.

Резолютивна частина рішення повинна містити вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру обставин давати відповіді на інші питання, зокрема, має бути зазначено: повністю чи частково задвовлено позовні вимоги або у задовленні позову відмовлено, які саме права позивача поновлено тощо. З метою запобігання виникненню неясності при виконанні у резолютивній частині рішення зазначаються точне і повне найменування організації і прізвище, ім'я та по батькові громадян, відносно яких суд вирішив питання.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи видно, що резолютивна частина рішення викладена наступним чином»

« Позов ОСОБА_1 до ДП « Углесбит»,третя осба корткій Калінінська РІД Донецького обласного відділення фонду соціального страхування по тимчасовій втрати працездатності про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, моардльної шкоди, оплату лвікрані - задовільнити частково.

Відновити на колишній роботі в посаді головного бухгалтера ДП « Углесбит» ит» з 06 серпня 2007 року.

Стягнути з ДП « Углесбит», середній заробіток за увесь час змушеного прогулу в розмірі 7358,23 грн. за винятком прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на колишній роботі в посаді головного бухгалтера ДП « Углесбит « і стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 1461, 90 грн. підлягає негайному виконанню. Стягнути з розрахункового рахунка ДП « Углесбит» на користь дежави держмито у Сумі 59,50 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може подана протягом деся від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суд подається на протязі двадцяти днів після подачі заяв апеляційне оскарження»( текст відтворено згідно рішенню).

У вступній частині рішення суд вказав , що розглянув справу за позовом « ОСОБА_1 до ДП « Углесбит , ОСОБА_2 , третя особа Калінінська РІД Донецького обласного відділення фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності» при тому , що у вступній частині рішення ОСОБА_2 зазначений як відповідач, у резолютивній частині зазначено « третя особа корткій».

У мотивувальній частині суд дійшов висновку , що вимога позивачки про оплату лікарняних 2750 грн не базується на законодавстві, при цьому суд фактично не розрішив ці вимоги , оскільки відсутні посилання на пояснення сторін , інші докази , не наведено мотивиів та посилань на закон, яким керувався суд, а у резолютивній частині суд 1 інстанції вказав , що позов по цих вимогах підлягає частковому задоволенню , не прийнявши рішення , в якій саме частині задовольняє позов , а в якій - відмовляє.

Позивачка , посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, просила відшкодувати на її користь 5000 грн моральної шкоди, суд в мотивувальній частині дійшов висновку про стягнення 1500 грн , при цьому мотиви і висновки суду щодо тієї частини вимог , з якою суд не погодився у мотивувальній частині відсутні, а в резолютивній частині суд зазначив, що по цих вимогах задовольнив позов частково, не прийнявши рішення в якій саме частині позову задоволив, а в якій відмовив.

У мотивувальній частині рішення суд 1 інстанції виходив з того , що причину пропуску позивачкою встановленого ст. 233 КЗпП України строку вважає поважною , а в резолютивній частині рішення висновки з цього приводу відсутні.

Крім того, суд не зазначачив у резолютивній частині особу , яку поновлює на роботі та на користь якої стягує середній заробіток та неповно , з помилками зазначив назву підприємства-відповідача , що створює неясності та ускладнить виконання рішення суду.

Водночас, суд не розрішив питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи та чітко не роз'яснив порядок і строки оскарження рішення суду.

Оскільки резолютивна частина рішення суду являє собою нелогічний за змістом текст, виконаний з граматичними недописками, про зміст прийнятого рішенням можна здогадуватися лише шляхом співставлення мотивувальної і резолютивної його частин, рішення суду є нечітким, суперечливим і неясним , суд фактично не розрішив частку вимог, то апеляційний суд вважає, що цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення або виправленням описок.

Керуючись ст. 311 ч. 1 п) 5 ЦПК України , апеляційний суд , -

ухвалив:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 17 березня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскражена у касаційному порядкеу безпосередньо до Верхрвного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.