Справа №22-4730/2008 Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є.

Категорія 32 Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Хейло Я.В., Рецебуринського Ю.Й., при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ФСС у Калініському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

відділення ФСС у Калінінському районі м. Горлівки в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість зазначеного судового рішення, яким позов задоволено частково із стягненням на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки є відсутнім висновок МСЕК про спричинення позивачеві такої шкоди, а сам позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральних страждань внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві.

Крім цього, за змінами в законі, що регламентує право позивача на відшкодування моральної шкоди, у суду не було підстав для задоволення вказаного позову за рахунок відділення ФСС, тим більше, що позивач пропустив строк на звернення з позовом до суду і відділення ФСС не є належним відповідачем по справі.

В засіданні апеляційного суду представник відділення ФСС за довіреністю підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, а позивач заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

5 травня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відп відача і зазначав, що працював на шахті ім. Калініна з жовтня 1989 р. до листопада 2002 р.

В квітні 2000 року з ним на роботі трапився нещасний випадок.

Висновком МСЕК від 6 червня 2003 року внаслідок вказаного нещасного випадку в нього вперше встановлено 10% втрати працездатності безстроково.

За таких обставин, ушкодженням здоров'я та стійкою втратою внаслідок цього працездатності йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений додавати зусилля для організації свого життя.

Тому він просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 105000грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 6 червня 2008 року року позов задоволено частково і на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Суд дійшов висновку, що викладені позивачем обставини обгрунтовано наданими ним довідками та іншими відповідними матеріалами (а.с. 3-24, 39) і тому знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

При розгляді цієї справи судом було встановлено, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачеві було завдано стійку втрату працездатності.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачеві ушкодженням здоров'я моральних страждань.

При вирішенні питання щодо розміру спричиненої моральної шкоди судом всупереч доводам апеляційної скарги, враховано характер спричинених каліцтвом моральних страждань, їх тривалість, неможливість відновлення стану здоров'я та змушеність позивача постійно додавати зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, немає підстав вважати, що визначаючи розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд не врахував межі достаньості та справедливості.

Апеляційний суд також вважає, що внесення змін до спеціальної норми закону, яка визначала порядок відшкодування позивачеві моральної шкоди, всупереч доводам апеляційної скарги, не є підставою для відмови в задоволенні позову і тому не впливає на правильність визначених правових висновків суду, оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло ще до внесення вказаних змін, які не мають зворотної сили в часі.

До того ж згідно з п.3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профес иного захворювання, які спричинили втрату працездатності", висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Тому не можна визнати спроможним і довод апеляційної скарги щодо відсутності по цій справі взагалі доказів спричинення позивачеві моральної шкоди стійким ушкодженням здоров'я на виробництві.

Не можна визнати спроможними і доводи скарги щодо пропуску позивачем строку на звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом та на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я.

Крім того, всупереч доводам апеляційної скарги, право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з часу встановлення в нього висновком МСЕК від 6.06.2003 р. стійкої втрати працездатності внаслідок каліцтва на виробництві.

Тому не грунтуються на вимогах чинного законодавства доводи скарги щодо притягнення судом неналежного відповідача.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень або неправильного застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної
скарги та скасування судового рішення немає. 

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу відділення ФСС у Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відхилити, рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 6 червня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили